Отже, виявляється «найбільша частина роботи консульських працівників припадає на здійснення нотаріальних дій, легалізацію і витребування документів, питання реєстрації актів цивільного стану, а також оформлення віз іноземцям і особам без громадянства».

Цікаво, що часто-густо українці скаржаться на те, що для отримання візи вимушені витрачати силу-силенну часу, приносити кіпу непотрібних довідок ще й вислуховувати в свою адресу якісь хамські зауваження. Що вже говорити про тих, кому просто відмовляють в її отриманні. Проте, МЗС тим часом у поті чола трудиться над видачею віз іноземцям. Щоб вони, не дай Бог, на нас не образилися.

Усього у 2008 році дипломатичні представництва і консульські установи України закордоном провели приблизно 575 тисяч консульських дій.

Ще цікавіша історія виходить із звільненням з полону наших громадян. «За даними іноземних дипломатичних установ України, в 2008 році за участю консульських посадових осіб звільнено і повернено до України 69 українських моряків (у 1 кварталі цього року – 50), звільнено 1 повітряне і 9 морських суден України (у 1 кварталі цього року – 3 морських судна України)».

Цифри, звичайно, вражають. Але якщо згадати «муки творчості» нашого міністерства в ситуації з «Фаїною» і «Марафоном», то паперовий звіт уже не справляє такого враження .

Крім того, наші дипломати і консули, «не шкодуючи себе», вибивають гроші із «злісних» неплатників-працедавців: «у контексті відновлення порушених прав співвітчизників, які займаються трудовою діяльністю в країнах перебування, впродовж 2008 року загальна сума недоотриманої заробітної плати, поверненої за сприяння МЗС і іноземних дипломатичних установ України 202 громадянам України, склала 975245 доларів США (у 1 кварталі цього року надано сприяння 20 українським громадянам у поверненні недоотриманої зарплати на загальну суму 273040 дол. США)». Варто зазначити, що писанням цих сатистичних даних теж хтось займався у МЗСі, так що робота на перший погляд кипить.

Цікаво і те, що в МЗС України «продовжує працювати Громадська приймальня, де співробітники Департаменту консульської служби, виявляється, надають консультації з консульсько-правових питань як під час щоденного особистого прийому, так і в телефонному режимі, поштою і засобами електронного зв'язку». Разом з тим, мало хто із «звичайних» громадян мав шанс скористатися послугами цієї приймальної. Чи то в силу її нерозрекламованості чи може – безрезультатності у вирішенні поставлених питань.

Насправді, приємно, що українське МЗС, виявляється, щось робить. Проте, численні провали на зовнішньополітичному фронті, які привели до того, що Україну сприймають країною виключно третього світу, а українців – виключно нелегалами і повіями, не дають можливості гідно оцінити всі 575 тисяч консульських дій міністерства за минулий рік. Прикро й те, що подібна ситуація спостерігається практично у кожному державному відомстві, яке являє собою громіздкий апарат із поглинання бюджетних коштів.

Світлана Задорожна