Комусь весілля, а курці – смерть. Ось так і в українській економіці та економії. Внаслідок систематичного здорожчання електроенергії, населення вчиться економити. І останні дані це яскраво демонструють. Обсяг споживання електроенергії в Україні у січні-травні 2009 року скоротився на 15% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а в цілому за підсумками року очікується його зниження на 12%.Про це під час круглого столу, присвяченого проблемам вугільної галузі, заявив заступник міністра палива та енергетики Володимир Макуха. З його слів було зрозуміло, що така тенденція явно не тішить профільного міністра.
"Наші оцінки за обсягами споживання були занадто оптимістичними. Обсяг споживання впаде на 12% у порівнянні з минулим роком", - сказав він. Принаймні, такі дані будуть оптимістичними для екологів. Разом з тим, дивна у нас політика, весь світ переходить в режим ощадливості та альтернативних видів енергії. Україна, натомість, має і атомні, і теплові, і гідроелектростанції, а все одно ціна стрімко зростає. Але це, очевидно, ще не межа. Макуха підкреслив, що найбільш негативно ця ситуація вплинула на теплову генерацію, адже для забезпечення роботи ТЕС потрібне вугілля. "Майже 5 місяців теплова генерація працює з негативною рентабельністю", - сказав він. Іншими словами, для підвищення рентабельності, повинна знову змінюватись ціна.
Потрібно, щоб уряд збільшив ціну для населення, наприклад, до 63 копійок або вище, тоді побачимо, наскільки ще знизиться споживання. Такою ціновою політикою і "совковими" методами управління під себе, шановні, копаєте. Адже у тій же Європі існують спеціальні цільові програми, які спрямовані на купівлю енергоощадних котлів, кондиціонерів, тощо, забезпечуючи певні пільги при купівлі техніки. Якщо б наші урядовці скористалися досвідом сусідів, дивись, і скорочення б не було. Адже за таких цін як сьогодні люди все одно йдуть в магазин і купують ту ж таки енергоощадну техніку тільки за ті гроші, які диктує продавець. Разом з тим, держава могла би мати подвійний зиск від подібних програм. По-перше, поволі могла б відпасти потреба у громіздких та малоефективних джерелах енергії. По-друге, уряд взявши під крило такий важливий сегмент як енергоощадна техніка, та програми, націлені на забезпечення нею населення міг би компенсувати ту нерентабельну різницю, про яку говорив Макуха. До того ж, і вітчизняного виробника подібної продукції можна було б стимулювати до роботи. Але ж ні, простіше підвищити ціну до 72 копійок і тішитися подальшим зниженням споживання електрики.
Лариса Кузнєцова
|