 Ось в чергове перечитуємо листа нашого «дорогого» очільника Волиньради Анатолія Грицюка до пані Тимошенко і сльози на очі навертаються. Щоправда від сміху. У листі А. Грицюк «слізно» благає допомогти матеріально, невідомо тільки кому - йому чи області. З письмового звернення до прем’єрки випливає, що неабияк очільник облради печеться за газове питання саме у Ківерцівському районі. Складається таке враження, що саме на цьому районі для Анатолія Петровича Волинь і завершується. Бо тут, як виявляється проживає найбільше прихильників БЮТ і, мабуть, саме тому решти волинян для нього просто не існує. Такої відкритої «дискримінації» в області ще не спостерігалося. А ось - авторські перли пана Грицюка. Передаємо дослівно:
Шановна і дорога Юліє Влодимирівно!
Згідно з планом газифікації Волинської області на період 2007-2010 років 20 сіл Ківерцівського району розпочали газифікацію в 2007-2008 роках, вклавши у будівельно-монтажні роботи біля 3 мільйонів гривень коштів населення, а також підрядник поніс основні витрати на загальну суму близько 10 мільйонів гривень. Крім цього, хочу повідомити, що на даній території у с. Журавичі Ківерцівського району діє пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, який ми будемо газифікувати, а це державна установа. Тому, переконливо прошу вас, шановна Юлія Володимирівно, як виняток допомогти у виділені 10 мільйонів гривень (через розпорядження за рахунок Стабілізаційного фонду), щоб завершити цю розпочату роботу. Я розумію, що сьогодні ідеологією держави, області є заходи з реалізації енергозберігаючих програм, заходи по використанню альтернативних джерел палива і зведення до мінімуму використання газу в секторі економіки та житлово-комунального господарства. Але мова йде щодо завершення проведеної роботи минулих років. Люди в районі повірили, вклали у програму власні кошти, і хочеться довести розпочату справу до кінця. Ківецівський район Волинської області найбільший за чисельністю населення. На виборах кожен раз населення підтримує «ВО «Батьківщина» своїми симпатіями, своєю прихильністю. На останніх виборах за БЮТ проголосувало 63% населення, в районній раді 63% депутатів від БЮТ, і хочеться цю довіру людей виправдати.
Розумію, що державі сьогодні складно, але благаю – допоможіть!
З повагою і шаною Голова Волинської обласної ради Голова обласної партійної Організації «ВО «Батьківщина» А.П. Грицюк Ніхто й не сперечається, що ситуація з газифікацією нашого краю вкрай складна. Та для пана Грицюка, судячи з листа, існує на Волині лише один «нужденний» район – Ківерцівський. Те, що у інших районах області люди теж роками чекають обіцяного владою газу, очільника облради, вочевидь, не турбує. Так, наприкінці минулого року на прийом до голови облради навідалися мешканці кількох сіл Локачинського району. Селяни поскаржилися, що на завершення газифікації їх села та ще двох населених пунктів не вистачає 190 тисяч гривень. Все, на що спромігся пан Грицюк, це зателефонувати до керівника підприємства підрядника і «насварити» його. Далі справа не пішла. Виникає питання, чому ж тоді про цей район у листі ані слова? Тож втратили у цій «багатостраждальній» газифікації здебільшого самі волиняни. З 2005 року місцеві сільські голови, мабуть, за обіцяні чималенькі гонорари чинами зверху, зі «шкури перлися», так заохочували селян створювати кооперативи та збирати гроші на газифікацію. Роботи мали виконувати приватні підприємства-підрядники, які у свою чергу брали з людей по 30% від загальної вартості від газифікації. Тут виникає питання: чому і з чиєї волі зайшли на територію Волині приватні структури, зокрема: ТзОВ «Альтернатива», торговий дім «Професіонал», «Нафтогазсервіс»? При тому, що в області функціонує кілька державних підприємств, що займаються газифікацією, і головне з них ВАТ «Волиньгаз», а саме, районні управління газового господарства. На балансі цих структур теж є вся необхідна техніка та персонал. Однак місцевим чинам більш «цікаві» приватні структури. Виникає наступне питання: то чому ж тоді волинські чиновники надали перевагу більш дороговартісним послугам приватних підрядників? Все знову впирається у неспроможність влади забезпечити відповідне функціонування державних структур, адже регіональні газові управління можуть виконувати роботи лише при наявності коштів. На відміну від приватних, ці підрядники можуть працювати в борг. Саме цією неспроможністю зуміли добре скористатися місцеві чини напару з приватниками. Словом, і галочку по газифікації поставили і грошенят підзаробили і все це – за рахунок бідних селян! Яким чином? А ось таким. Чиновники в області за відповідну суму «відкату» від приватної фірми, надають останнім замовлення на проведення робіт із газифікації. Підрядник у борг виконує роботи, ще трохи підзбере грошенят з селян, але при цьому не забуде у вартість своєї роботи для останніх накрутити шалені відсотки. При цьому чиновник з області обіцяє своїм «благодійникам», що затрачені гроші в борг на газифікацію обов’язково у держави виб’є. Але тут сталася оказія – держава від обіцяної 100% газифікації відмовилася, мовляв, ідемо в ногу з прогресом – переходимо на альтернативні види палива. Тож, грошей немає! Як у такому випадку бути обласному чиновнику, який пообіцяв підрядникам гроші і, можливо, «відкат» уже витратив на власні потреби? Мабуть, тільки благати допомоги, щоправда у письмовій формі!!! Тож повертаємося до проблеми волинської газифікації – на сьогодні майже всі роботи «заморожені». Дехто з тих, хто повірив у казку, що у них буде газ, вже встиг повикидати з хат грубки, тепер же доводиться все повертати як було. У листі пан Грицюк просить у Юлії Тимошенко 10 мільйонів гривень щоб розрахуватися з підрядниками, про повернення затрачених фінансів селянам знову ж таки у листі ані слова.
Подекуди, роботи по проведенню до села «жовтої труби» виконані більш ніж на 70%. Виходить, якщо газифікацію припинити взагалі, то вже витрачені гроші пішли «на вітер»? А пропозиція Тимошенко повертатися до дров, соломи та торфу селян аж ніяк не тішить. Нехай чиновники у своїх домівках соломою палять!
Олена Славута
|