Для того аби ситуація була краще зрозумілою, відразу звернемо увагу на посадово-географічну приналежність голови Волинської обласної ради. У довідці зазначено, що пан Анатолій народився на Волині, не конкретизовано, де саме, Волинь і крапка. Трудову діяльність розпочав у 1974 році у колгоспі ім. Чапаєва Ківецівського району, згодом був заступником голови колгоспу «Правда», того ж таки району і далі по висхідній, аж до дворазового голови Ківерцівської районної ради Волинської області.

Тепер, володіючи такою біографічною довідкою повертаємося до листа, скерованого Анатолієм Петровичем до Юлії Тимошенко.

Коли йдеться про гроші, у висловах наші посадовці показують завидне красномовство. Анатолій Грицюк розпочав із оди прем’єрці, вказав, як необхідно «сьогодні популяризувати позитивну діяльність прем’єра, як лідера нашої партії «ВО Батьківщина». Також він висловив розуміння і співчуття становищу Тимошенко, адже все лягло на її жіночі плечі, все вона сама повинна вирішити. І для того аби допомогти їй у такий непростий період, пан Грицюк запропонував ефективніше розподілити кошти Стабілізаційного фонду, які були виділені розпорядженням від 13 квітня 2009 року №544-р «Про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2009 році». Для Волині кошти виділені в сумі 19242100 грн. - сума чимала.

Коли Анатолій Грицюк побачив перелік об’єктів, які увійшли до фінансування, то як вказано в листі: «яким стало моє розчарування, розчарування голів районних рад від «ВО Батьківщина», коли окремі об’єкти випали з переліку, а на їх місце поставлені сумнівні, де гроші будуть просто розкрадені.»

«Сумнівним» об’єктом Анатолій Грицюк назвав Іваничівську районну лікарню. Очевидно, так само в силу певних політичних та інших приналежностей вважали і його попередники, оскільки, будівля, яка повинна була обслуговувати район із населенням у понад 30 тисяч стоїть як пам’ятник радянським розмахам та українській чиновницькій недбалості. Сумнівним об’єктом, за словами пана Грицюка, є також лікарня з поліклінікою у місті Любомль. Де, як впевнений голова обласної ради, «кошти будуть вкрадені шайкою спритних ділків», мовляв такий досвід уже є. Отже, якщо є склад злочину, як зазначив пан Грицюк, кошти систематично розкрадалися, то де винні? Чи можливо, якщо почати копати глибше, то буде як в анекдоті, «все одно на себе вийдемо».

Разом з тим, звертаючись до прем’єра, «успіхом нашої справи» Анатолій Грицюк вважає дофінансування школи у с. Красноволя, Маневицького району, мотивуючи, що там уже навчаються діти. Разом з тим, він пропонує для цього забрати кошти із фінансування «сумнівної» школи у с. Ростань Шацького району. Для більшого розуміння зазначимо, що тут не йдеться про справжній обгрунтований розподіл. Адже, у такій несправедливості Грицюк звинувачує «опонентів із "Єдиного центру", які тішаться серед виборців, що вони вирішують долю громадян». А «ВО Батьківщина» натішитись не дають у повній мірі.

Далі, більше, забираючи гроші із фінансування Іваничівської лікарні, Анатолій Грицюк пропонує спрямувати їх на будівництво Ківерцівської (дивитись біографічну довідку). В листі він зазначив, що фінансування саме цього об’єкту буде «спільною перемогою» його, голови облради і прем’єра Тимошенко. До речі, ця лікарня будується майже так само довго, як і Іваничівська, з 90-х років минулого століття. Скільки за цей час було вкрадено грошей на об’єкті, один Бог знає. Разом з тим, така поспішність голови обласної ради, викликана тим, що 25 листопада 2008 року Микола Романюк, голова Волинської ОДА у рамках робочого візиту у Ківерці був, м’яко кажучи, невдоволений станом справ на цьому об’єкті. А своїх земляків потрібно прикрити, бо вони безумовно свого часу стояли грудьми за політичні інтереси Анатолія Грицюка, відтак, настав час віддавати борги.
«Цей крок буде виправданий і схвалений всім населенням. Це вам підтвердять народні депутати від БЮТ, наші волиняни». Ось так розписавшись за усе населення і поставивши чесне слово БЮТ, Анатолій Грицюк завершив лист до «дорогої Юлії Володимирівни». Відтак, кому добре живеться, то це «нашим» волинянам. Оскільки всі інші в плани діючої влади не входять.

Лариса Кузнєцова