Отож, урядовці, зокрема Міністр із питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко, вважають, що село сьогодні може обійтися і без такого блага цивілізації як газ. Граються урядовці з нами, мов з дітьми «дали цукерку, потім забрали».

В Україні села залишаться без цього блага цивілізації через високу вартість блакитного палива та самого процесу газифікації. А до чого ж тут люди? Хіба ж не держава має перш за все турбуватися про добробут своїх громадян, а не про власну вигоду?

Все впирається у вартість блакитного палива, а точніше виною всьому є та славнозвісна січнева газова угода, з легкої руки підписана Тимошенко, згідно якої Україна купує газ за найвищими цінами у Європі. "Доводиться констатувати, що багато років підряд ми всі робили дурниці - ми займалися газифікацією сільської місцевості. От ми газифікували-газифікували для того, щоб зрозуміти, що в наступному році ціна на газ буде не просто великою, а дуже великою. Ціна на газ незабаром усіх зробить дуже і дуже тверезими" – констатував міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Він же і не придумав нічого кращого, як запропонувати селу замість газу солому, тирсу, деревні гранули чи торф. Селяни ж у відповідь, мабуть, запропонували б пану Кучеренку самому спробувати натопити у своїй оселі соломою! Виникає питання, може було б розумніше спершу порахувати, а чи не виявляться альтернативні види палива більш затратними для села аніж блакитне паливо, перш ніж робити такі гучні заяви?

Хоч як не крути, газ у сільському будинку не розкіш, проте, це розв’язання багатьох життєво важливих проблем, зокрема опалення. Часто селяни роками мріють, щоб у їхньому населеному пункті з’явилася омріяна жовта труба. А тут такий сюрприз від влади. Навіщо ж стільки років поспіль урядовці піарили кампанію газифікації – як шлях до цивілізації. Адже очевидно, що впровадження альтернативного виду палива у нашій державі затягнеться не на один рік. А що ж до того дня робити людям?

Торкнулася газова проблема і наш аграрний край. На Волині мешканці віддалених сіл й досі сподіваються на газифікацію. Адже останнім часом, жовту трубу прокладали до сіл не лише за державний кошт, долучалися до цієї справи і приватні структури, за сприянням місцевих високопосадовців. Так, жителі не одного села Волині вже уклали з такими приватними «ділками» угоду про газифікацію помешкання і , звісно, дали передоплату за газифікацію 30%. Та чекають поки їм поведуть трубу й досі. А тут ще й такий газовий сюрприз від влади. Здається, урядовці остаточно вирішили викоренити поняття село з української мови. Адже замість допомогти наблизитися до цивілізації, держава забирає у села останнє.

Олена Славута