 Що таке зелений туризм? Саме таке питання виникло після фестивалю зеленого туризму, що відбувався 14 червня у с. Дубище Рожищенського району. Згідно із словником британця С. Медліка "Екотуризм — це подорожі в місця з відносно недоторканою природою, які не ведуть до порушення цілісності екосистем, з метою одержати уявлення про природні та культурно-етнографічні особливості цієї території, що створює такі економічні умови, коли охорона природи стає вигідною місцевому населенню".
Синонімом поняття "екотуризм" є зелений туризм, природничий туризм.
Від традиційного туризму екотуризм відрізняється такими ознаками:
— перевага природних, а не культурних об'єктів туризму;
— стійке природокористування;
— менша ресурсо- й енергоємність;
— особиста участь у соціально-економічному розвитку територій;
— екологічна освіта туристів.
Так от, після побаченого виникла думка, що організатори, серед яких були районна влада і Волинський обласний центр зайнятості не ознайомлені із зазначеним поняттям.
Перед вїздом на територію відпочинкового комплексу «Мальованка» було зрозуміло, що захід насправді масовий. Натовпи людей із ближніх та віддалених населених пунктів дружно крокували у напрямку лісу. Правду кажучи, слово фестиваль та ще й ЗЕЛЕНОГО туризму, у даному значенні дуже голосна заява. Можна було сказати значно скромніше. Бидлопаті на лоні природи.
Приїхавши у "Мальованку" ми очікували ознайомитись із господами, що є на території району, і пропонують гостям цікаві розваги, як то мандрівки історичними місцями, ознайомлення із ремеслами та куштування унікальної місцевої продукції. Натомість, фестиваль нічим не відрізнявся від культурно-масового заходу вихідного дня: ятки місцевих підприємців із стандартним «відпочинковим набором», тільки за ціною в середньому на 2-3 гривні вищою за «магазинну». Купа сміття не лише на території «гостинного зеленого господарства», а й по усій прилеглій лісовій території. Про біотуалети навіть не йшлося, туризм бо екологічний, а ми діти природи, так що кожен єднався з нею там, де відчував поклик.
По суті, про особливі витрати з боку організаторів не йшлося. Навіть, якщо вони і були потенційно заявлені. Так, концерт був, приїхали луцькі та навіть столичні виконавці. Гарно відспівали. Але залишився осад від пластикового посуду, що лишився від дармового частування Волинською федерацією бойового гопака, білі тарілки рясним килимом встеляли усю галявину. Ми смітника так і не знайшли, а тому повезли викидати у найближчий населений пункт. Безрезультатними виявились пошуки стендів із інформацією про районні зелені господарства. Діти, які приїхали разом із батьками, навряд чи зрозуміли суть дійства. Вони бігали поруч із захмелілими дорослими, і грали у футбол пластиковими пляшками. Сумно і прикро, що іншого прикладу їм швидше за все не бачити.
Відтак, фестиваль може і вдався, але це залежно від того, хто з якою метою на нього приїхав. Фестивалю зеленого туризму ми, на жаль, так і не побачили. Лише чиновницький звіт і чергову галочку у річному плані. До слова, про зелений туризм, сьогодні можна чути так часто, що вже оскомить, але реальних результатів такої інформаційної діяльності не видно і дотепер.
Лариса Кузнєцова
|