Земля села належить людям та громаді. Забравши землю незаконним шляхом, багатій просто краде її у людей, вступаючи у злочинну змову із корумпованим сільським головою. Природньо, що законним шляхом це зробити не можна, адже мають голосувати депутати сільської ради, серед яких є чесні люди, які можуть виступити проти махінацій. От і доводиться сільському голові піднімати старі рішення сільради, дописувати в них потрібне, а потім потихеньку оформляти передачу землі своєму “спонсору” на підставі фальшивого, підробленого рішення сільської ради. Тільки якщо хтось доб’ється допуску в архів, що саме по собі непросто, злочин може відкритися. Це загальна схема, знайома діячам сільського самоврядування, мабуть, по всій Україні. Цікаве в цій розповіді попереду. Перейдемо від загального до конкретики і візьмемо для прикладу конкретне село Озерце Ківерцівського району. Хай читач сам судить за викладеними нижче фактами, чи була задіяна в даному випадку ця злочинна схема.

Днями до нашої редакції звернулося подружжя Фещуків. Розпочалася ця історія ще 17 років тому, коли рішенням Озерцівської сільської ради народних депутатів Ківерцівського району подружжю Фещуків виділили клаптик землі «під огородництво». Щороку саджали картоплю та різноманітну городину для дітей та онуків, планували приватизувати земельку, однак обласним та місцевим владцям ця земля припала до «смаку».

Під диктовку сільського голови, представниці БЮТу Євгенії Терпелюк пан Фещук написав відповідну заяву щодо приватизації землі, яка потім, як виявиться, перебувала в оренді. Щоб відвести з себе будь-які підозри, за словами Ольги Фещук, сільська головиха власноруч з фальсифікацією підпису її чоловіка уклала договір оренди вищезгаданої ділянки ( №43 від 5.09.2002р). Тільки от про існування документу подружжя дізналося вже після того, як нібито строк договору оренди закінчився.

Про такі “рішення” щодо роздачі землі чужакам в селі ходять легенди: люди оповідають, що земля для неї з часу обрання на виборну посаду перетворилася на товар, але для кого той «товар» —вона вважає «конфіденційною інформацією», яка розголошенню не підлягає. Місцеві правоохоронці, в свою чергу, знаючи про застосування можливої “кругової поруки” без “кришування” яких “головиха” не могла б “хазяйнувати” в селі, заплющують очі на “земельний дерибан”, бо мають з того зиск. Все це нагадує львівського спритника, якому “засівали”, а він роздавав землю направо й наліво, та й собі жменьку загріб, щоб кинути при нагоді на кришку труни при похоронах чесного імені вітчизняної Феміди.

До яких лишень владних чинів та контролюючих органів не зверталося дане подружжя, однак дізналися, що очільник облради заодно з головою Озерцівської сільської ради Євгенією Терпелюк. «Краще ми цю землю продамо інвесторам» - відповів селянам А.Грицюк.

З підробленим договором ошукане подружжя звернулося до суду, проте місцева Феміда не стала на захист селян. У Ківерцівському районному суді заводити за фактом підробки договору оренди кримінальну справу відмовилися - мовляв, недостатньо підстав. Не звернули увагу на те, що документ складений всупереч усім правилам. Є лише один примірник договору, замість необхідних трьох. Не зазначено у документі і прізвища укладача, лишень, що надає землю в оренду Ківерцівська райдержадміністрація.

Не на користь обдурених людей були рішення Луцького та Львівського апеляційних судів. Скрізь на Юрія та Ольгу чекали одні лишень відписки.

Дійшли навіть до Верховного Суду України. Вже згодом дізналися, що голова Озерцівської сільської ради Терпелюк навідалася до столиці раніше за них. Тому й не дивно було, коли з Києва прийшла чергова відписка: «Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів».

Відтоді надія на справедливість у подружжя лишень згасає. «Нема кому, нас, простих селян захистити» – підсумовує пані Ольга.

Тепер видно, що популістські гасла, які викрикували люди на Майдані з натовпу випарувалися на сонці. Про земельні справи представників БЮТу говорять в усіх районах області, які під час революції були помаранчевими та волають про поміч. І потрібно набравшись мужності, визнати, що підстави для цих розмов дала таж «біло-сердечна» команда, яка прийшла до керма виконавчої влади в 2007 році. Як показує практика володарювання в новітніх умовах, така ознака, як партійність, для керівників на кшталт Є.Терпелюк не важлива — важливим є, було і буде те, наскільки лояльним ти можеш залишатися в умовах зміни політичної кон’юнктури до чільних кон’юнктурників та якою мірою готовий до спекуляції землею.

Волинянам ж, які мають подібні проблеми, лишається чекати на позитивний результат: чи буде це новий “твір мистецтва відписки” або законно обґрунтований процесуальний документ щодо протиправних дій посадових осіб.

Василь Квітка