 2008 президент Віктор Ющенко оголосив на Західній Україні роком замків. Та вочевидь, така заява знову перетворилася у піарну обіцянку. Більшість із історичних споруд все одно мають вигляд руїни.
Гордість Волині і печаль Польщі - замок Радзівілів скоро може стати історією на папері. І рік замків, вочевидь, не зачепив цієї величної споруди. Поговорили і заспокоїлися. Жодної копійки на реставрацію історичної пам’ятки з держбюджету у рік замків так і не виділили. Продовжуючи естафету президента, свою «турботу» про історичні пам’ятки намагалися виявити і обласні чиновники. Знову безрезультатно! У 2008, обранці дійшли навіть до обговорення реставрації древньої споруди. Тоді заступник губернатора Святослав Кравчук вразив усіх присутніх своєю розповіддю про занедбаний стан замку і розташованої там Волинської обласної психіатричної лікарні №2. Здавалося, всі розчулилися і замок нарешті врятують від щоденного руйнування. Сьогодні ж нікому до історичної пам’ятки діла немає. Окрім лишень працівників психіатричної лікарні. Наразі, на стаціонарному лікуванні обласного закладу для душевно хворих перебуває більш як 3 сотні пацієнтів. Лікарі бідкаються, замок у катастрофічному стані. Історична пам’ятка руйнується на очах. Стіни покриті грибком, на голови пацієнтів крапає з даху, а подекуди може й шматок стіни обвалитися. Поточні ремонтні роботи робить медперсонал. Та й те доводиться робити з найдешевших матеріалів. Рук медиків не вистачає. Вони кажуть вже давно зрозуміли, що допомоги від держави вже навряд чи дочекаються. Окрім того, що держава не може забезпечити збереження історичної пам’ятки, не турбуються урядовці і про душевнохворих, які лікуються у волинській обласній психлікарні №2. Одне крило лікарні-замку вже довелося зачинити, лікувати там небезпечно для життя! Щодня на харчування хворого держава виділяє всього 4 гривні. А ховати померлих доводиться лікарям за власний кошт, прямо на подвір’ї лікарні.
За найскромнішими підрахунками фахівців для реставраційних робіт замку треба 250 мільйонів гривень. Виникає питання може не треба було так запускати з поточним ремонтом на рихтування замку? Можливо щорічний поступовий ремонт архітектурної споруди міг би зберегти і державні кошти і саму історичну пам’ятку? Ось так завершилися пусті балачки владців для Олицького замку Радзивілів. Там вже ніколи не відіграють бал, залишки бастіонів поховає під собою густа трава, повідпадають залишки розкішних колись барельєфів і в історію увійде вже новий об’єкт – не величний замок шляхти, а кладовище для душевнохворих. За такі історичні перверзії нащадки навряд чи подякують. Олена Кондратюк
|