Інформація про можливе об’єднання найбільших політичних сил викликала досить хворобливу реакцію з боку тих учасників політичного процесу, які уже мали можливість зробити щось для людей і нічого не зробили, але поки ще надувають щоки і рот не закривають. Тому важливо зрозуміти суть того, що відбувається. По-перше, ситуація в країні, як можна бачити, не стає кращою. Для того щоб зупинити негативні процеси, вивести економіку з критичного стану і забезпечити поштовх для її розвитку, потрібно терміново вносити системні зміни в законодавство, спрямовані на розвиток реального сектора економіки. Потрібні професійні підходи і серйозна організаційна робота. По-друге, як конструктивна політична сила Партія регіонів пропонує чітку програму дій у цих надто складних умовах. Не в сенсі «поглибити, розширити, прискорити й реформувати», а «що, в яку чергу, за які кошти, в які терміни, хто відповідальний». По-третє, уже сьогодні потрібно закласти основи для ефективної конструкції влади, яка матиме усі можливості для ухвалення рішень, їх реалізації та нестиме відповідальність. Питання виборів є другорядним. Тому сьогодні обговорюється увесь спектр проблем, що склалися і можливі першочергові заходи щодо їх вирішення. Для реалізації цих заходів потрібна збалансована влада і чітке розмежування повноважень, а цього сьогодні якраз і немає. Натомість є цілковитий хаос та безвідповідальність. Тому конституційні зміни будуть стосуватися чіткого розмежування повноважень всіх гілок влади: президента, уряду та парламенту. Потрібно виключити можливість однієї гілки вмішуватися в діяльність іншої, дублювати її дії. Обговорюється серйозний проект реформи місцевого самоврядування, що передбачає широкі повноваження на місцях і відповідні ресурси для розвитку регіонів. Безумовно, ніхто не буде заперечувати, що терміново потрібна реформа судової системи. Те що твориться в судах, продовжуватися далі не може. І якщо усі ці комплексні дії забезпечить коаліція, її потрібно створювати. Хоч може бути і ситуативне голосування. Що стосується Юлії Тимошенко, їй потрібно вийти до людей і сказати, що в країні проблеми, і вона не може з ними впоратися, і їй потрібна допомога, і люди її зрозуміють. Їй потрібно відважитися на дуже важливий крок – сказати правду. Що стосується заяв Віктора Ющенка з елементами кримінального сленгу, то як президент він просто не має морального права говорити про законність та життя за Конституцією, бо саме він з 2004 року найбільше доклався до того, щоб в країні не працював Закон, а в порушення конституційних норм Віктор Андрійович прийняв сотні рішень, що і привело країну до такого плачевного стану. Тому не потрібно істерик, бо коаліції ще немає. Ідея нормального компромісу побудована на дуже тонкому й багатогранному врахуванні багатьох позицій. Найменший сумнів перекреслить усі домовленості. Отже підсумуємо сказане. Чи мають ключові політичні сили право, дотримуючись законної процедури, вносити зміни до Конституції? Мають. Чи мають право створити коаліцію? Мають. Тому спочатку будуть нові законопроекти, що дозволить, принаймні хоч стабілізувати ситуацію, потім чіткий детальний план дій, далі для його реалізації, можливо, нова коаліція і кардинальні зміни у владі, і лише потім вибори, а може навпаки, вибори і оновлення влади. Час покаже.
Інформація про можливе об’єднання найбільших політичних сил викликала досить хворобливу реакцію з боку тих учасників політичного процесу, які уже мали можливість зробити щось для людей і нічого не зробили, але поки ще надувають щоки і рот не закривають. Тому важливо зрозуміти суть того, що відбувається.