 Сьогоднішній час доволі багатий на всілякі події, про які журналісти активно дискутували і писали, або – не дискутували і не писали. Все залежить від того, наскільки та чи інша позиція була зручною.
Хочеться відмітити, що так само, як в українських шоколадних виробах все рідше можна знайти шоколад, аналогічно за повідомленнями ЗМІ, все рідше можна бачити живу людину. Більшою мірою факти про об’єкти, головне, щоб вистрілювало. Ми еволюціонували (чи деградували) до нейтральної моделі журналістики. Головне – це оперативність. Прикро, що так і не існує чітко визначеного кодексу журналіста і трупи та масні новини з категорії «yellоw» часто зявляються на перших шпальтах паперових та Інтернет видань. Оскільки – це рейтинг, а відповідно – гроші. А почуття головних героїв справа другорядна, та й під комерцію не підшиєш. Передвиборча лихоманка в Україні видає нагора усі ці міжрядкові мотиви. Подекуди самі народні обранці дізнаються про ситуацію в державі з преси, а не першоджерел, як це по ідеї мало би бути. А поки шукатимуть докази стосовно достовірності інформації, вона вже знайде вільні вуха і посіє там потрібні плоди. Інколи окремі ЗМІ, десь всередині, мотивуючи свої дії тупістю громадян, пишуть все, що спадає на думку і підписуються достовірним джерелом, на яке можна покластися. Хоча, ніде правди діти, втома людей від такого вантажу інформації дається взнаки і вона вже ковтається без пережовування. Обережно, бо з такими темпами недалеко і до отруєння.
Тепер про гроші. Навіть, здавалося б солідні видання теж не без гріха. Те, що не можна надрукувати за гроші, можна надрукувати за великі гроші. Це ж саме стосується і телебачення та радіо. Волинь тут не виключення. Обласні видання, які свого часу заробили собі рейтинг саме завдяки об’єктивності подання інформації, зараз не гребують грошима окремих провладних політичних сил. Адже, жити якось потрібно, а реклама таких прибутків навіть за два місяці не приносить, а тут всього лише одна публікація. І таким чином починається активне маніпулювання свідомістю. Розумієш це тоді, коли в черговий раз у громадському транспорті чуєш, як доказ: «Я знаю, що це так. В газеті писали». Деякі ЗМІ роблять маніпуляції досить грубо, хоча, це зрештою менш шкідливий варіант. Але окремим журналістам все ж варто віддати належне, тонка спіраль потрібної інформації дуже повільно і обережно вкручується у мозок адресата і дає куди ефективніший результат.
Варто пам’ятати, що подібні речі, це втрачені можливості для висвітлення насправді широкого кола питань, а також підмочена репутація, відіпрати яку потім дуже важко. Потрібно дивитись трошки далі шкурних інтересів керівництва і розуміти, що плоди від посіяної інформації ділити будете на всіх. За кожне слово потрібно відповідати, бо давно сказано, що це – зброя. І як показує час, набагато ефективніша ніж пороховий еквівалент.
Ми вітаємо усіх журналістів із їхнім професійним святом. Бажаємо у своїй роботі керуватися достовірною інформацією і вірити у те, що ви пишете і говорите. І головне, пам’ятайте, що за будь якою інформацією стоїть людина.
Лариса Кузнєцова
|