Пришкільні табори – це не оздоровлення для дітей, а заклади безплатного харчування. Така думка "осінила" депутатів, які входять до складу постійної комісії Луцької районної ради з гуманітарних питань.
Варто зазначити, що незважаючи на те, що чиновники таким чином декларують турботу про дітей та економію коштів – пришкільні табори вимагають немалого фінансування. До того ж, санепідстанція ставить до них не такі вимоги як до звичайних відпочинкових таборів, а саме оздоровчих. Хоча, якщо покласти руку на серце, то можна зізнатися, що оздоровленням у місті і не пахне. А відповідно, за усіма нормами, ці заклади не повинні носити зазначену функцію. Така організація дитячого відпочинку – це просто діяльність для галочки. Оскільки чиновникам потрібно виконати план, поставлений вищим керівництвом. Адже, це куди простіше, ніж клопотатися повноцінним оздоровленням школярів у стаціонарних таборах і санаторіях. До того ж, така економія теж стоїть під питанням, адже механізм функціонування пришкільних таборів не до кінця зрозумілий та відрегульований, а тому виникає можливість для зловживань з боку організаторів такої «доброї» справи. Для прикладу в Камінь-Каширському районі окремі табори взагалі не працюватимуть, через відсутність персоналу та належного функціонування. Чому ж тоді кошти так невиправдано йдуть на звичайне годування дітей при школах, яке потім голосно назвуть оздоровленням?
Пришкільні табори – це не оздоровлення для дітей, а заклади безплатного харчування. Така думка "осінила" депутатів, які входять до складу постійної комісії Луцької районної ради з гуманітарних питань.