«Якось воно буде!» - під таким девізом і прийняли рішення про позику, у розмірі 23 мільйони гривень.

У рішенні про здійснення внутрішнього запозичення до бюджету Луцька дуже багато «але». У квітні Юлія Тимошенко дала вказівку розплатитися із боргами за газ, єдиний шлях, на думку урядовців - це кредит. Водночас, уряд не пояснив основних положень для прийняття такого кредиту, зокрема, якою буде застава, які відсотки, який банк, тощо.

Сесія 13 травня була гострою і дискусійною. У багатьох депутатів виникало резонне запитання, а хто ж віддаватиме борги після виборів до місцевого самоврядування. Мер міста, на сьогодні, має доволі хитку позицію. Разом з тим, навіть полишивши лави БЮТ, він все ще прагне догодити екс шефині і довести, що контролює ситуацію у місті. Міський бюджет і зараз заледве зводить кінці з кінцями, а в ситуації економічної кризи, яку уряд щоразу поглиблює, виплата відсотків за кредитом може бути під сумнівом. Навіть на сьогодні не до кінця проводяться усі бюджетні виплати, а кредитний тягар може ще більше ускладнити ситуацію. Хоча уряд і декларує, що місто платитиме лише відсотки за кредитом, а тіло виплачуватиме держава, все ж є побоювання, що і цей тягар після владних рокіровок може лягти на лучан. На усі зауваження щодо доцільності такого екстреного прийняття рішення, Богдан Шиба відповідав досить бурхливо і розмито. Зокрема, на питання про заставу під кредит, він відповів, що «вона буде умовною». Наскільки умовною? Філософські сентенції не є прерогативою посади мера.

За словами директора департаменту фінансів та бюджету Луцької міськради Лілії Єлової, борг виник між ДКП «Луцьктепло» і ДК «Газ України». Якщо брати під увагу те, що Луцьк входить у п’ятірку міст за рівнем проплати за комунальні послуги, то лучани не могли стати основною причиною багатомільйонного боргу.

Водночас, у працівників комунальних підприємств є побоювання, що така сума боргу – це лише початок, оскільки внаслідок подекуди невмотивованого підвищення тарифів проплата за послуги може значно знизитись.

Важко було не помітити аж надто сильне хвилювання Богдана Павловича. Обговорення питання про запозичення тривало близько півтори години. І зі скрипом і потугами за третім разом рішення було прийняте 28-ма голосами. Якими будуть наслідки такого кроку покаже час. Хоча така поспішність зі сторони уряду наштовхує на думку, що це чергова фінансова схема, про далекі цілі якої проінформовані лише ті, хто отримає з неї чималий куш.

Ольга Руда