6 травня в Україні стартувало зовнішнє незалежне оцінювання, яке передує вступній кампанії 2009. Чимало проблем виникає у випускників шкіл із вступом до ВУЗів, більшість студентів-випускників, отримавши дипломи, поповнять лави безробітних. Про сучасну систему освіти та її проблеми ми вирішили побесідувати із Олександром Колтуновичем – випускником Луцького національного технічного університету, членом Партії регіонів, який виявив бажання прокоментувати ситуацію, що склалася навколо нинішньої вступної кампанії, і роз’яснити найбільш суперечливі питання.

- Як ви ставитесь, що наші студенти захищатимуть свої права, які ігнорує Уряд Тимошенко?
- Як мені відомо, представники студентських організацій почали боротися за повне скасування постанови Кабінету Міністрів України, якою навчальним закладам дозволяється брати плату за відпрацювання студентами практичних, лабораторних та семінарських занять з дисциплін, що були ними пропущені без поважних причин. 
На думку студентів, ця постанова суперечить ст. 53 Конституції України в частині гарантій громадянам безоплатно здобувати вищу освіту в навчальних закладах на конкурсній основі та ст. 42 Закону "Про освіту". 
Студенти також не сприймають ініціативу брати з них оплату за проведення додаткових індивідуальних занять та додаткових консультацій.
Але як бачимо пані Тимошенко цією постановою вкотре діє всупереч діючому законодавству.  

- Як ви думаєте, чи потрібно Україні так багато випускників вузів?
- З огляду на ситуацію з працевлаштуванням то – ні. 6 травня в Україні розпочалося зовнішнє незалежне оцінювання, у якому візьмуть участь тисячі випускників шкіл. 
Всі вони надалі планують продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. З одного боку це схвально — молодь прагне знань! Однак, з іншого боку, тут же постають дещо сакраментальні питання: А чи отримають вони ті знання, щоб стати фахівцями, і чи знайдуть собі роботу? У благословенній Швейцарії всього 30 % населення мають вищу освіту — і країна процвітає. У нас же вищу освіту має кожен другий, а скільки людей мають по дві-три освіти — і що, так прекрасно живемо? Зовсім ні. Навіть навпаки... 
Станом на 1 травня 2009 року на обліку у центрах зайнятості Волинської області перебувало 22853 безробітних. Експерти одностайні: під кінець року число безробітних значно зросте. Причому найбільше не пощастить вчорашнім студентам випускникам, які вже в червні-липні поповнять армію безробітних. 
Торік в Україні було зареєстровано майже 1 млн. випускників вузів, із яких направлення на роботу з допомогою навчальних закладів одержали лише 19,5 %. Таким чином, чотири випускники з п’яти змушені були шукати роботу самостійно, що під час кризи дуже проблематично. 
Чи варто дивуватися, що відразу після одержання вищої освіти вчорашні студенти нерідко вирішують перекваліфікуватися? За ті п’ять-шість років, що вони вчилися, кон’юнктура ринку змінилася, і професія, яка ще вчора вважалася престижною, сьогодні виявляється незатребуваною. Диплом не гарантує автоматичне працевлаштування, яким би престижним не був вуз. 
Більшість вчорашніх студентів сьогодні працюють не за фахом, і ситуації, коли випускники філологічних факультетів працюють секретарями чи касирами в банках, зовсім не рідкість. Однією з причин цього є якість вищої освіти, що у нас усе ще залишає бажати кращого. Сьогоднішні випускники, на жаль, настільки неготові, що роботодавці відмовляються брати їх на роботу.

- Тим часом, як число робочих місць в умовах кризи катастрофічно зменшується, випускників стає дедалі більше: понад 900 вузів країни справно «штампують» молодих спеціалістів, заробляючи на них чималі гроші. Очевидно, аби попит відповідав пропозиції, потрібно або збільшити число робочих місць, або зменшити число випускників. 
В уряді Юлії Тимошенко, як завжди, пішли іншим шляхом. 
Кабінет Міністрів України скоротив обсяг державного замовлення на підготовку фахівців у вузах й доручив держорганам не передбачати держзамовлення на підготовку молодших фахівців та бакалаврів з деяких спеціальностей (діловодство, організація туристичного обслуговування, перукарське мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, організація обслуговування у готелях тощо). 
Крім того, доручено забезпечити зменшення обсягу прийому порівняно з 2008 роком: на 50 % .
Однак сьогодні ситуація дійшла до того, що в нас юристів готує навіть інститут культури! Не маючи ні наукової бази, ні якісного викладацького складу. Це нонсенс! 

- Ситуація, що склалася сьогодні у сфері вищої освіти, призвела до девальвації освіти і знецінення дипломів. 
Дана інформація не є секретом і для рядових українців. Як показало опитування, проведений раніше Центром Разумкова, лише 16 % опитаних вважають, що сучасні українські вузи забезпечують високий рівень освіти. Більше половини респондентів (50,6 %) визначають цей рівень як "середній", 21,5 % — назвали його "низьким". При цьому 
43,2 % опитаних вважають, що більш якісну освіту дають державні вузи, і лише 12,5 % схиляються на користь приватних навчальних закладів. 
Та навіть така "середня" вища освіта по кишені далеко не кожній родині. Про реальну можливість дати гарну освіту своїм дітям і онукам заявили менше третини опитаних (30,8 %), а 43,6 % зізналися, що такої можливості в них немає. 
При цьому українські вузи не збираються знижувати вартість навчання (у провідних вузах країни рік навчання за контрактом коштує до 30 тис. грн.), а "розцінки" на складання заліків і іспитів ніхто не скасовував. Якщо в регіональних вузах складання заліку обійдеться в 100—150 грн., а іспит — в 400—500 грн., то в ряді столичних навчальних закладів "контроль знань" обчислюється в тих же цифрах, але вже в доларах. 
Таким чином, в умовах, коли якість освіти падає, а робочі місця скорочуються, новачкам ринку праці буде зовсім несолодко... 
До речі, Міносвіти хотіло ввести плату за ЗНО і вкотре заробити на бідних студентах. Виходить, що випускники, студенти та їхні батьки мають розраховувати лише на себе і щоразу знаходити вихід як вижити у складних умовах, які щоразу посилює помаранчева влада.