Ось і цьогоріч волиняни відсвяткували День Перемоги. І хочеться поділитися думками від побаченого і почутого. Перш за все здивувала велика кількість лучан, які вийшли на Театральний майдан і пройшли з ветеранами до Меморіалу Слави, вразили мимовільні сльози ветеранів, коли зазвучала мелодія «Степом, степом…», вразили букетики квітів в дитячих руках і Георгіївські стрічки, як символ тієї вистражданої перемоги, їх було багато… Це з приємного.

Але мушу сказати, що вразила і нещирість окремих чиновників, їхні дволикість, самовпевненість та зверхність. Вони не бояться це нахабно демонструвати. Це загалом свідчить про неповагу до громадян, на чиї кошти як платників податків вони жирують, а не працюють. Один молодий мажор із числа заступників міського голови категорично відмовився від Георгіївської стрічки, сказавши, що це символ першої світової війни. Ну звичайно, йому з руки краще похизуватися дорогим смарт-фоном на протокольній зустрічі з ветеранами, а фронтова солдатська нагорода саме з цією стрічкою - орден Слави, як особливий знак солдатської доблесті та честі, для нього уже нічого не значить. І він був не один.

Вони навчилися прикладати руки до серця, коли звучить гімн, наслідуючи американців, а власні символи воліють не пам’ятати, бо лінія така ведеться. Вони звикли якось завжди за лінією, сьогодні однією, завтра уже за іншою. Це так, до слова.

За вказівкою зверху представники місцевої виконавчої влади так і не прикріпили Георгіївських стрічок. Але хочеться їх запитати, коли верхній керманич незабаром зміниться, совість то залишиться чи ні?

Але тут немає чому особливо дивуватися, для окремих політиканів участь у святкуванні Дня Перемоги – просто політична гра, а їх реальні дії спрямовані на трактування історії на свій лад під своїх героїв. Якби це було не так, то не було б безглуздих рішень про знесення пам’ятників воїнам- визволителям та вшанування дивізії СС «Галичина». У Тернополі міськрада уже ухвалила рішення про встановлення відповідної меморіальної дошки.

На Волині вчора намагалися щось казати ветеранам-фронтовикам, а сьогодні в краєзнавчому музеї виставку документів про героїчну діяльність УПА уже відкривають. І так в усьому, завтра ще одну вулицю перейменують, за бюджетні кошти пам’ятник зведуть, вони вміють…

Але не дивлячись на всі потуги «професійних патріотів» від влади, 70 відсотків громадян України вважають День Перемоги великим святом і це радує найбільше. Тож живемо…

Олексій Гаврилюк