Іншою ознакою наближення кінця бездарного правління є розмови про необхідність зміни Конституції та виборчого законодавства. Раз про це заговорили, значить справи у владців дійсно кепські.

З початку року з боку представників провладних політичних сил в суспільство досить наполегливо вноситься ідея зміни виборчого законодавства, що стосується парламентських та місцевих виборів. Раніше не потрібно було міняти, а тут оцінили свої шанси і просльозилися.

Ситуація в Україні складається таким чином, що політичні сили, які уособлюють нинішню владу, зокрема БЮТ, НУНС, Блок Литвина, все більше втрачають підтримку громадян і відповідно їхній результат на парламентських та місцевих виборах буде далеким від бажаного. Щоб зберегти свою присутність у владі, цим політичним силам саме і вигідна зміна виборчого законодавства. У їхній редакції таких змін під «відкритими списками» планується повернення саме до мажоритарної системи виборів, оскільки вони розраховують за рахунок адміністративного ресурсу, фальсифікації та грошей уникнути поразки. Сьогодні таку прудкість демонструє «Єдиний центр» на дочасних місцевих виборах, де потенційного кандидата просто приписують до цієї політичної сили і працюють відповідним чином. Можна подивитися на вибори міського голови в Лисичанську та ще у кількох містах минулої неділі, де «єдиноцентристи» задекларували свою перемогу. У Лисичанську очевидного переможця просто зняли з реєстрації через три години після початку виборів, щоб не заважав. А те що кворуму в комісії не було, всім наплювати. Це маємо яскравий приклад усіх методів і засобів, що є в арсеналі цієї маленької, але наглої чиновницької політсили.

Нагадаю шановним читачам, що у березні 2004 Ющенко і К° всі дружно проголосували за перехід саме до пропорційної виборчої системи, за партійними списками, що і є зараз. Тоді верещали: «Мажоритарна система – це кучмізм, адмінресурс та грошові мішки!» Сьогодні вже думка кардинально змінилася чи просто апробували силу адмінресурсу в своїх руках? Нічого не скажеш, «послідовні» хлопці! А якщо серйозно, то все це робиться лише з однією метою, щоб внести хаос і плутанину у виборчий процес.

Є уже вісім законопроектів щодо «відкритих списків», але ніхто з ініціаторів не може чітко пояснити їх суть, навіть самовпевнений та всезнаючий Яценюк. Як він намагався зробити це в «прямому ефірі» бачили багато глядачів, але суті ним сказаного ніхто так і не зрозумів. Ото ж бо й воно.

Як свідчить європейський досвід, політична система не любить різких рухів. Такі зміни у законодавство вимагають досить системного та скрупульозного підходу. Пропорційна виборча система прижилася у Європі і нормально люди там живуть. Досвід західних країн пропонує комплекс заходів, можливих, зокрема, і в рамках нашої діючої виборчої системи.

То може причину усіх наших сьогоднішніх бід слід пошукати не у законодавстві, а в небажанні його дотримуватися, що й демонструє постійно сьогоднішня влада, починаючи з президента. Та необхідність ламає всі закони.

Олексій Гаврилюк