Це - надзвичайно сміливі люди. Вони щодня ризикують - грошима, репутацією й свободою. Це наші громадяни, які не тільки досягнули особистого успіху, але й створили мільйони нових робочих місць.

Це - працьовиті громадяни. У них - 16-годинний робочий день і немає ні свят, ні вихідних.

Реалізуючи на практиці одне з найважливіших соціальних завдань - формування сьогодення, широкого середнього класу. Тільки за це держава повинна їм - як мінімум - вклонитися. Але очікувати цього від нинішніх владців не варто.

Іноді складається враження, що держава оголосила війну всім своїм громадянам і, зокрема, підприємцям. У нашій країні кредит одержати їм майже неможливо.

Часто зміняються податкові правила. Їм постійно дошкуляють усілякі контролери. Голова нинішнього Кабміну, сподіваючись одержати голоси цих громадян, із задоволенням підтримує постійні зміни правил співіснування держави й підприємців. Під приводом боротьби з «світовою кризою» Кабмін пропихає свій «антикризовий» пакет законів, спрямований, до речі, на остаточне «закручування гайок» для дрібного й середнього бізнесу.

Особливо постраждали підприємці аграрного сектору. Сільське господарство перетворилося в бюджетного донора. Нульова, або однопроцентна рентабельність для основних видів продукції торік обійшлася аграрному бізнесу в 32 млрд. грн. втрат. Дотації ж не перевищили 6 млрд. грн.

Уперше в історії сучасної України були припинені дотації свинарству й птахівництву. Худоба пішла під ніж. Її поголів'я знижується. У підсумку країна з величезним аграрним потенціалом перетворилася в імпортера м'ясної продукції. Цього року її було завезено в Україну майже півмільйона тонн. Це все одно, якби Росія імпортувала нафту й газ. Тільки за це нинішні політики повинні були б - як мінімум - покаятися. І піти з влади й з політики. Але від цих людей не дочекатися навіть простого людського слова «вибачте».

Під приводом «гармонізації» українського законодавства з європейським, Кабмін бездумно ввів нові стандарти для молочної продукції. Формальне дотримання цих стандартів вимагає неабияких витрат і виявилося не по кишені більшості підприємцям.

Всупереч попередженням про малі запаси цукру, імпорт сирцю так і не був початий. Зараз щось міняти вже пізно - ціни піднялися на 30 - 50%. Кілограм цукру на ринку коштує 7 грн.

Вартість палива в Україні, всупереч світовій тенденції до зниження, росте щодня. Літр бензину коштує майже 8 грн.

Наступним кроком Кабмін заборонив підприємцям зараховувати збитки попереднього року до валових видатків. Ця інструкція взагалі була прийнята "заднім числом" і оголошена із запізненням, щоб мати можливість штрафувати й тих, хто встиг заплатити податки вчасно.

На цьому «податкове здирництво» не припинилося. У липні Кабмін змусив викреслити із графи валових видатків всі гроші, виплачені партнерам – фізичним особам, фактично вивівши їх з легального бізнесу. Тимошенко пообіцяла звільняти податківців у випадку невиконання нормативу про зменшення податкової заборгованості.

У вересні Блок Тимошенко запропонував нову схему збільшення доходів бюджету за рахунок платників податків. Пропонувалося зобов'язати підприємства платити аванс податку на прибуток до 20-го числа першого й третього місяців кожного кварталу. Прибутку ще немає й незрозуміло, який він буде, а податки хочуть наперед.

Якби Кабмін міг що-небудь відібрати у тих, хто торгує на тротуарі, думаю, він би обов'язково зробив і це.

Я ще дивуюся, що Кабмін своїми розпорядженнями не ввів нові податки.

Малий і середній бізнес на селі вже вбитий. В інших секторах економіки він ледве дихає. Більше 36% дрібних і середніх підприємців припинили свою діяльність або «пішли в тінь».

Давайте згадаємо передвиборні обіцянки Тимошенко щодо дрібного й середнього бізнесу:

скасування ПДВ;

«єдине вікно» для реєстрації фірм;

скорочення строків одержання ліцензій;

заборона на зміну податкових інструкцій.

Тимошенко панічно боїться, що хтось навіть згадає ці обіцянки. Її стиль - старі обіцянки повинні витіснятися новими. Тому що всі її обіцянки виявилися брехнею. Проте заборгованість уряду тільки по неповерненому ПДВ нині досягла вже 15 млрд. грн.

При цьому керівництво держави заявляє, що «ВОНО ПРАЦЮЄ». Чи можна назвати «працею» свідоме, цілеспрямоване знищення економіки України? «Праця» від Тимошенко - це ручне адміністративне керування замість дотримання законів. Згадаємо, як 16 жовтня 2008 року Тимошенко на всю країну заявляла, що ніякої фінансової кризи в Україні немає. Це - хаос у керуванні, відверта жадоба абсолютної влади, самовихваляння до рівня культу особистості. Це - втягування країни в усі нові й нові борги за принципом «після нас - хоч потоп».

Ці негативні процеси треба зупинити. Настав час зрозуміти, що малий і середній бізнес поки не здатні наповнювати бюджет. Більшу частину (80%) податкових надходжень однаково забезпечують великі промислові підприємства. А тим, чий річний оборот не перевищує 10 млн., можна надати пільги.

Для структур малого сімейного бізнесу - податкові канікули на десять років. Підприємці повинні бути звільнені від плати за реєстрацію, видачу патентів і інших дозвільних документів.

Особливу увагу треба приділити розвитку сфери послуг. Великий бізнес занадто громіздкий і неповороткий для цієї економічної ніші. Перспективним напрямком сьогодні є туристичний бізнес. Сьогодні Україна, маючи вдвічі більший рекреаційний ресурс, ніж Угорщина, приймає втроє менше туристів. Напередодні Євро-2012 ми повинні зробити все, щоб гості нашої країни хотіли ще не раз повернутися в Україну. Весь рекреаційний бізнес повинен бути звільнений від податків на 10 років.

Кредитні ставки більше 12% річних для малого бізнесу непосильні. Тільки через наведення порядку у фінансовій системі України, нормалізацію валютного курсу можна повернутися до прийнятних кредитних ставок, зробити кредитні ресурси доступними.

Партія регіонів підтримувала, підтримує й буде підтримувати мільйонну армію дрібних і середніх підприємців, які не тільки самостійно заробляють свій хліб, але й створюють нові робочі місця, платять податки в бюджет і будують нову Україну. Ми припинимо управлінський хаос і зробимо політику держави прогнозованою, прозорою й відповідальною.