Майбутні вибори обіцяють бути найгарячішими у новітній історії України. Про свої президентські амбіції заявили усі ключові політичні діячі нашої країни. Не зважаючи на те, що Верховна Рада намагаючись обмежити кількість технічних кандидатів підняла розмір грошової застави для учасників виборів до 2,5 мільйонів гривень, експерти прогнозують, що у день голосування українці зможуть побачити у бюлетенях 2-3 десятки знайомих і не дуже прізвищ…

Тим не менше , соціологи не очікують суттєвих змін теперішніх електоральних позицій до січня наступного року. В реальній боротьбі за крісло глави держави буде брати участь доволі обмежена кількість кандидатів. Далі хотілося б проаналізувати стартові позиції основних гравців майбутньої передвиборчої гонки.

ВІКТОР ЮЩЕНКО

Діючого главу держави до числа вагомих учасників президентських виборів можна зарахувати, скоріше, по інерції. З рейтингом на межі статистичної похибки він навряд чи зможе взяти участь у боротьбі за вихід у другий тур.

Втім, сам Віктор Андрійович так не вважає. Нещодавно під час традиційної прес-конференції на зеленій галявині у дворі Секретаріату він оцінив свої виборчі перспективи більш ніж однозначно: «Якщо говорити просто, я виграю вибори, у мене немає ніяких сумнівів у цьому».

Як оцінити цю заяву? Президент дійсно плекає надію, що «його нація» раптом «прозріє»? Чи Ющенко просто робить хорошу міну при поганій грі, намагаючись не випасти з політичного життя на кілька передвиборчих місяців? Відповіді на ці питання, імовірно, не знають навіть на Банковій. Але варто зазначити, що публічна активність глави держави говорить про те, що до участь у виборах він і його команда підходять доволі серйозно.

Перша тема, яка була піднята на щити Банкової , - представлений у парламенті восени цього року проект Конституції за авторства Віктора Ющенка. Не зважаючи на повальну критику, що пролунала на адресу цього проекту з боку представників української опозиції та авторитетних закордонних юристів, глава держави таки виніс його на всенародне обговорення. Це, по суті, і стало першим масштабним агітаційним заходом кандидата в президенти Ющенко.

Не можна скидати з рахунків і наявність в активі діючого президента вертикалі місцевої виконавчої влади. Так, новий закон про вибори зводить вплив голів адміністрацій на виборчий процес до нуля, проте стовідсотково гарантувати, що на цих виборах ми не зіштовхнемося з рецидивами застосування адмінресурсу на місцях , не може, мабуть, ніхто…

АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК

Ще кілька місяців тому молодому кандидату в президенти пророчили звання головної сенсації виборчої кампанії – 2010. Весняні та літні соцопитування демонстрували стійкий ріст популярності Арсенія Петровича, понад усе, в центральних і західних областях України. Екс-спікера Верховної Ради називали фігурою, що здатна акумулювати голоси «помаранчевих» виборців, зневірених у вчорашніх кумирах, але в той же час не готових голосувати за радикалів, на зразок, Олега Тягнибока. Того часу Яценюка порівнювали з Бараком Обамою, а він у відповідь на це грайливо відповідав: «Моє прізвище Я-це-нюк».

Втім, час йшов, а конкретних пропозицій з приводу розвитку країни при президентові Яценюку чути не було. Таким чином молодий, енергійний та не форматний кандидат у президенти на очах перетворювався у нечітке зображення самого себе незрозумілого кольору на розвішаних по всій Україні білбордах. Сьогодні він спілкується з електоратом за допомогою завчених фраз, у його словах все частіше лунає надмірний пафос, він намагається врятувати країну, але як і з ким збирається це робити, - не зрозуміло нікому.

Результати такого позиціонування не змусили себе довго чекати. У другій половині літа рейтинг «українського Обами», стрімко сповз до низу, а восени і зовсім обвалився. Тож нещодавні рейтингові показники у 14 %, які дозволяли Арсенію Петровичу будувати суттєві плани на вихід у другий тур, сьогодні перетворилися у жалюгідні 8-9 %. Саме вони , по суті, і позбавляють його реноме одного з фаворитів виборчих перегонів.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО

Для діючої глави уряду ця компанія – історична. Вперше у своїй довготривалій політичній історії Юлія Володимирівна бере участь у виборах не у ролі непримиримої опозиціонерки, яка на всі боки критикує владу і саме на цьому заробляє собі електоральні бали, а перебуваючи при владі.

Втім, її риторика від цього факту суттєво не змінилася. Штаб Тимошенко малює перед своїми виборцями сюрреалістичну картину, яка має дуже мало спільного з тим, що насправді відбувається в країні. В Україні Тимошенко криза відступає перед умілими і професійними діями Кабміну, промисловці і селяни вдячні уряду за постійну увагу до їх потреб, рівень добробуту громадян невпинно зростає. І за все це ми повинні дякувати ЇЙ – «Вона ж працює». А якщо комусь пощастило менше, ніж учасникам масштабного концертного туру «З Україною в серці», і він не відчуває, що живе в ідеальній державі, то винні у цьому мерзотники при владі, які заважають Юлі працювати, яких захищає Президент, що зрадив «ідеали Майдану», і опозиція, яка дивись тільки й знає, що критикувати та «гавкати».

Спроби здорових політичних сил розвіяти туман маніпуляцій, якими огортають своїх виборців «бютівці», знищуються ще у зародку. Так, «тимошенківці» контролюють усю судову систему країни, і відповіддю на підтверджену цифрами та фактами правду про діяльність діючого уряду у будь-який момент може стати рішення яких-небудь печерських райсудів, що забороняють критикувати безгрішну голову Кабміну.

І в цьому - вся Тимошенко. Її завдання – розвіяти ту реальність, яка існує тільки на рекламних щитах і в телерекламі, і ту, у якій голова уряду відмовляється підняти соціальні стандарти для незахищених, непрозоро витрачаючи при цьому мільярди доларів, отримані від Міжнародного валютного фонду, і мріє про введення в Україні диктатури – під своїм, звісно, керівництвом.

Електоральні показники Тимошенко сьогодні зовсім не свідчать про те, що п’ята частина наших співвітчизників бажає жити у диктаторській державі, якою буде керувати діючий прем’єр-міністр. Вони тільки демонструють втому українців, і їх готовність закрити очі на очевидні слабкі місця потенціального президента Тимошенко і повірити у казку про солодке життя, яку так часто нам повторюють, і яка скоро здійсниться після останнього пориву …

ВІКТОР ЯНУКОВИЧ

Лідер електоральних рейтингів Віктор Янукович свою кампанію проводить менш агресивно, ніж його конкуренти. В той час як, Яценюк та Тимошенко вже на повну потужність зомбують електорат своїми черговими технічними меседжами, позбавленими реального змісту, Віктор Янукович напрацьовує свою виборчу програму завдяки поїздкам по регіонах України і, звісно, ініціативи «Почую кожного».

«Віктор Янукович не може пообіцяти того, що пообіцяли «помаранчеві» та «сердечні» свого часу. Але те, що він пообіцяє, буде зроблено, обов’язково», - каже заступник голови Партії регіонів Борис Колесніков.

І насправді, на фоні «золотих гір», які пророчать виборцям конкуренти Януковича, обіцянки Лідера Партії регіонів виглядають досить реалістично. Дати роботу тим, хто хоче працювати, і забезпечити належний рівень захисту з боку держави тих, хто уже на заслуженому відпочинку. Втілити у життя вже напрацьовану регіоналами антикризову програму. Навести порядок у бюджетній сфері країни. Захистити інтереси вітчизняних товаровиробників. Реформувати правоохоронну систему. Збалансувати зовнішню політику нашої держави і поліпшити відносини з Росією. При цьому Лідер Партії регіонів не приховує: роботи буде багато і працювати для того щоб досягнути поліпшення нашого життя доведеться усім.

Відмовляється Янукович і від використання «гарячих тем», які потенційно можуть загострити передвиборчу ситуацію в країні. На відміну від глави уряду, яка роз’єднує країну своїми неоднозначними рішеннями на зразок заборони використання російської мови у школах. Лідер Партії регіонів вже зараз працює над втіленням мрії усіх українців – об’єднання нашої держави. Адже, за великим рахунком, мовні, культурні і ментальні відмінності жителів західних та східних регіонів нашої країни відходять на другий план у порівнянні з їх бажанням обрати сильну, стабільну, компетентну і порядну владу, яка буде здатна вивести Україну на шлях стабільно розвитку. І саме така влада - це запорука подолання розколу нашої держави, штучно нав’язаного їй під час попередньої президентської кампанії.

P.S. На початку старту виборчої кампанії електоральні рейтинги кандидатів у президенти України, які були проведені соціологічною компанією Research&Branding Group (R&B) 2-12 жовтня цього року виглядають так:

Віктор Янукович - 30,2%,

Юлія Тимошенко - 18,5%,

Арсеній Яценюк - 8,9%,

Петро Симоненко - 4,1%,

Віктор Ющенко - 3,1%,

Сергій Тігіпко - 2,7%,

Володимир Литвин - 2,4%.

Інші кандидати всі разом набрали - 3,5% голосів, а проти всіх готові голосувати 9,4%. Ще 6% опитаних заявили, що взагалі не підуть на вибори й 11,2% респондентів завагалися з відповіддю на питання про особисті переваги серед кандидатів.

На питання: «Як би ви проголосували, якби в другий тур вийшли Янукович і Тимошенко?», респонденти відповіли так: за нього - 45,7%, за неї - 31,9%, проти всіх - 14,3%, не пішли б на вибори - 5,2% і завагалися з відповіддю ще 7%.
В рамках цього опитування було опитано 3119 респондентів, похибка становить 2,2 %.

Автор: Микола Герасимов