Таку думку вона висловила на відкритому засіданні уряду з питань розвитку середньої загальної освіти в Україні.
«Я вважаю, що це неправильне ставлення. Адже здоров`я дитини і якою ця дитина входить у велике життя – чи здатна вона витримувати стреси і фізичні навантаження в цьому досить жорсткому дорослому житті – все це залежить і від того, як ми її підготували фізично», - сказала Тимошенко.

Наведемо кілька фактів за останній рік. 13 жовтня 2008 року 15-річний учень Луцького технічного коледжу Андрій Саламаха помер у спортивному залі під час розминки. У жовтні минулого року у Запоріжжі на уроці фізкультури вмер Богдан Подлобніков, він здавав норматив по бігу на 100 метрів. Тогож місяця у середній школі міста Новоселиця Чернівецької області на уроці фізкультури після кросу померла 12-літня семикласниця Світлана Кукурляк. 8 жовтня 2007 року у Херсоні на уроці фізкультури від серцевого нападу померла учениця 10-го класу Анастасія Вербіна, 1 листопада на змаганнях з теквондо в Кременчузі в спарингу загинула 13-річна дитина із Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Аналіз смертності учнів на уроках фізкультури показує, що такі випадки характерні не тільки для України, але й ряду країн СНД.

Причина смерті в більшості випадків - гостра серцева недостатність.

Причини такого стану речей - на поверхні. Раніше діти після занять у школі більше займалися в секціях, гуляли. Зараз багато хто сидить за комп'ютерами, телевізорами, не мають регулярних фізичних навантажень, обмежується рухова активність. Харчування незбалансоване. Екологія - незадовільна . Тому здорових дітей, на жаль, практично немає. Школярі страждають сколіозами, захворюваннями органів травлення, нервової системи, бронхо-легеневими захворюваннями й т.д. За результатами досліджень, українських учених більше 90% випускників шкіл мають різні відхилення стану здоров'я - від функціональних розладів (40-50%) до серйозних хронічних захворювань (50-60%). Нинішні випускники шкіл за біологічним віком відповідають 45-літній людині, тобто ті проблеми зі здоров'ям, які з'являються в більшості населення в дорослому віці, діти мають ще зі школи.

Нормативи для уроків фізвиховання, які затверджувалися ще 40-50 років тому, повинні бути переглянуті, вони не розраховані на значну частину сучасних дітей. Уроки фізичного виховання потрібні, але без надмірних навантажень. Фізкультура повинна проходити цікаво, включати посильні вправи, з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня.

В Україні ніхто не був покараний за жодним епізодом смерті учнів на уроках фізкультури. За словами чиновників всіх рівнів винні ... батьки і їхні покійні діти. Нібито батьки вчасно не обстежили дітей, а діти приховували хвороби й не скаржилися на самопочуття. Не зрозуміло, для чого тоді проводяться медогляди в навчальних закладах? Значить, що проводяться вони халатно? У кожній школі повинна працювати медсестра. Не навідуватися зрідка з поліклініки, а щодня перебувати в школі. А про сільську школу взагалі не йдеться, там про медсестру і досі тільки мріють!

Абсолютно зрозуміло, що уряду варто звернути належну увагу на здоров'я наших дітей, виділяти необхідні кошти на фінансування охорони здоров’я, а не займатися популістськими обіцянками напередодні президентських виборів. Яким чином наявність бухгалтера та розрахункового рахунку школи допоможе конкретній дитині, коли вона у черговий раз щосили буде намагатися виконати норматив? Зрозуміло, що без кардинального перетворення системи фізичного виховання на найвищому рівні, ми так і будемо далі чути про смерті на шкільних майданчиках, і кожний урок фізкультури буде як міна сповільненої дії.

Микола Бондарчук