Далі хочеться процитувати 34 статтю Конституції України, в якій ідеться про права громадян України: «Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».

А тепер давайте трохи поміркуємо. За період роботи уряду Ю. Тимошенко рівень життя більшості українців знизився. Очвидно, що не лише стараннями Юлії Володимирівни цей процесс був настільки активізований. Однак саме уряд, за Конституцією, є найвищим виконавчим органом у державі, а відтак і має відповідати за стан справ у економічній сфері. А тому, зрозуміло, що у багатьох українців є претензії до прем’єр-міністра, навіть більше – явна антипатія. За даними компанії Research&Brending Group, у серпні її діяльність негативно сприймали 60% опитуваних.

Отже, коли ми бачимо, що по всій країні розміщені рекламні носії, в яких ідеться про те, що вона єдина працює, а решта – руйнує, то зрозуміло, що з цього приводу можуть виникнути сумніви. Так чому ж тоді хтось може казати, що він працює, а інший не має права казати зворотне і розповсюджувати дану інформацію? Таким чином ніхто не зазіхає на національну безпеку, на здоров’я громадян. Можливо, мова йде про репутацію… Ну добре, але ж у рішенні суду не роз’яснено до кінця, що ж буде вважатися порушенням даної ухвали. Коли на концерти, що зараз відбуваються по всій Україні, прості люди приходять с плакатами, де пишуть, щоб їм віддали їх гроші та забезпечили нормальне життя, то на них також варто подавати до суду?

Cаме цього і прагнули юристи БЮТ: «Обґрунтування такої заяви зводиться до того, що реклама носить антисоціальний характер, дискредитує Тимошенко в очах суспільства та може призвести до посилення соціальної напруги та інших негативних явищ».

Дискредитує, можливо. Але яка може бути через це соціальна напруга? Соціальна напруга посилилася саме в період прем’єрства Ю. Тимошенко і була пов’язана не з антисоціальною рекламою, а з рівнем життя, який упав. Для багатьох саме Юлія Володимирівна є причиною такого падіння. І зараз ця більшість українського суспільства не має право вголос заявити, що їй не подобається те, що робить прем’єр. Дуже демократично! Є й інший цікавий нюанс. Крім концертів, по Україні «гастролює» група експертів, на чолі з Василем Базівим, які називають себе незалежними, однак у кулуарних розмовах усе стає зрозумілим. Фаворитом у них є Юлія Володимирівна. Так, а це як зрозуміти? Поважні науковці також вирішили трохи підзаробити, «убивши» свою репутацію? Але ж серед них є члени Вищої атестаційної комісії, члени НАН та галузевих академій. Куди ж ми рухаємося?

Колись на Майдані сьогоднішні "вожді" закликали: «Не словом, а ділом». Дане гасло щоправда, як і решта помаранчевих лозунгів - недієві. Не за словами, не за рішеннями суду треба підтримувати свою репутацію в суспільстві, а справами…