Так, передбачений 1 млрд. грн. на модернізацію підприємств вугільної і торф’яної галузі Тимошенко вирішила спрямувати на виплату заробітних плат вугільникам. З цією ж метою вона дала розпорядження вилучити ще 3,5 млрд. гривень зі Стабілізаційного Фонду. Втрачаючи авторитет серед шахтарів, та завдавши вугільній промисловості збитків, вона спрямувала на проїдання ті гроші, які були виділені на розвиток, не замислюючись про те, що завтра стане з галуззю. У вересні Кабінет Міністрів направив 47 млн. гривень, щоб забезпечити військових службовців речовим майном, але ж спочатку кошти були призначені на створення, закупку і модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки згідно з державним замовленням у вітчизняних виробників. Тимошенко, не узгоджуючи з парламентом, виділила деяким міністерствам 47 млн. гривень на міфічний захід під назвою «підтримання зв’язку з українцями, що проживають закордоном». І ще один кричущий випадок - уряд прийняв рішення направити близько 507 млн. гривень (хоча спочатку йшлося про 6 млрд. гривень) на безкоштовне оформлення та видачу громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки. Ця ідея – безглузда. Проблема не у відсутності грошей, а в бюрократичній волокиті. Насправді, прем’єр зібралася вилучити левову частку зі Стабфонду на закупівлю товарно-матеріальних цінностей для Держкомзему, який повинен займатися оформленням документів. Це відомство очолюють віддані прем’єру люди, які без вагань направлять фінансової потоки в потрібне для Тимошенко русло.

Отакі факти, а робити висновки – належить вам.