Орендарі – ті люди, які намагаються брати землю в тимчасове користування тільки на вигідних для них умовах. Це ті люди, за спинами яких олігархічні статки, а вони прагнуть ще більшого: позабирати останню землю у простого люду.

Досить часто великі агроформування намагаються запевнити селян віддати їм землю в оренду і пропонують договір з досить заплутаним текстом, в якому обіцяно найкращі умови: і достойну орендну плату, і взяття на себе витрат на оформлення документів. Та це лише частина айсбергу, видима для селян. Бо те, що глибше, може привести до гіркого розчарування і невтішного результату.

Проблема в тому, що зміст цих паперів укладено так, що згодом селяни можуть зіштовхнутися з таким:

· Після закінчення терміну оренди, селянин ризикує взагалі залишитися без землі;

· Майже нереально достроково розірвати договір, якщо цього захоче орендодавець;

· Орендар може блокувати продаж землі, або її дарування. Продати землю можливо тільки йому (а про ціни ніхто не домовляється);

· Після поліпшення стану землі, орендар може вимагати відшкодування за цю процедуру, якщо нічого іншого про це у договорі не вказано. Селянин ніколи не зможе довести чи поліпшували насправді його землю, чи ні.

Орендарі наймають юристів, які можуть заплутати селянина та довести що завгодно. Різноманітні структури, створені начебто для підтримки селян, лише пожирають бюджетні і грантові кошти. Що з того, що хлібороб-одноосібник виробляє майже 70% продовольства в державі? Нікому немає до нього діла, от тільки використати під час виборів, багото наобіцяти – і забути до наступної кампанії. Навіть щодо орендної плати: згідно зі ст. 23 Закону України "Про оренду землі", орендну плату за землю сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності переглядають раз в три роки. Чому ніхто не підкаже селянину, щоб за цією аналогією обумовити обов’язковий, скажімо, щорічний перегляд орендної плати і прив’язати його пропорційно до зміни розміру ставок земельного податку, які практично щороку зростають.

Щоб зупинити масове ошукування селян перше, що варто зробити майбутній владі – не дозволити скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Обов’язковою є доступна юридична консультація, яка допомагала б селянам звернути увагу на «слизькі» моменти і не дозволити розграбувати людські землі. Новий уряд повинен контролювати ті структури, які призначені допомагати селянам, та зараз, на жаль, лише безцільно витрачають бюджетні кошти, прикриваючись благими намірами.

Микола Бондарчук