 Президент Віктор Ющенко та прем’єрка Юлія Тимошенко носом чують – вибори йдуть, тож час акумулювати всі свої знання та навики з піару. Обидва кандидати на пост глави держави вже почали активну боротьбу за регіони, де зосереджений чималий людський та адміністративний ресурс. Поки що, Леді Ю Віктора Андрійовича у цій гонці обходить, проте, в кінцевому результаті – вона далеко не у виграші!
Наразі ці 2 кандидати зі шкури пнуться так хочуть завоювати «любов» сільських та селищних голів, а там вже й голоси на селі. Першим з головами зустрівся Віктор Андрійович. Організована ним у п’ятницю зустріч мала на меті обігнати Юлію Тимошенко і першим поговорити про плани на майбутнє з сільським електоратом. Щоправда вийшло якось скупенько. Із присутніх було всього кілька сотень голів та й ті скаржилися, що витрати на дорогу організатори їм майже не компенсували. Інша справа, навчена на пафосі - Юлія Володимирівна. На її установчий з’їзд приїхало аж 6000 чоловік (щоправда у анонсах заявляли 12000 учасників).
Щоб бува не вийшов «промах» з кількістю учасників, прем’єрка організувала безплатний доїзд з комфортом (для такої події замовили автобуси, і навіть потяги) і фуршет на всю ніч «закатали». Що тут найцікавіше, так це – звідки фінанси? На пенсії та зарплати в уряду грошей немає – на пафосні передвиборні зустрічі – без обмежень.
Так чи інакше, а з’їзд Юлія Тимошенко назвала доленосним, бо там, бачте, підписали кілька папірців, зокрема офіційно утворили Всеукраїнську асоціацію сільських та селищних рад, затвердили її Статут, символіку, обрали правління, голову, контрольно-ревізійну комісію.
Звісно, гарних обіцянок вкотре прозвучало чимало. Виражала їх Юлія Володимирівна на зрозумілій для кожного селянина мові «землю селянам і все таке…». Тимошенко вчергове робила абсурдні заяви на кшталт: необхідно купувати імпортні молоковози (а як же обіцяна підтримка вітчизняного виробника?), про газифікацію села ( невже Леді Ю забула про нещодавню ініціативу уряду переходити на альтернативні види палива, бо газифікація - це вчорашній день?) і про злих чиновників, які село не люблять так, як любить його вона.
Чи не після кожного речення Тимошенко, учасники з’їзду вставали з місць і плескали у долоні. Загалом захід, ну дуже вже нагадував з’їзд КПРС. Такі асоціації у журналістів виникли ще до початку зустрічі, адже до появи Тимошенко на сцені делегатам видавали на руки документи Асоціації сільських голів, в яких вже були вказані члени майбутньої президії, рахункової і мандатної комісії. Усі кадрові питання у залі були прийняті одноголосно. Виходить, що імітація процесу вибору голови, його заступників та інших угодних Тимошенко сільських голів було гарно спланованим шоу?
Порахувати скільки прозвучало на цьому з’їзді нездійсненних обіцянок – обох рук та ніг не вистачить. Тільки одним сільським головам Тимошенко наобіцяла «повен міх» добра - 5 років при владі, депутатство від БЮТ, власні бюджети та можливість ними розпоряджатися самостійно, без впливу області. Цікаво, що ж перм’єру заважає чи заважало втілити свої ініціативи в реальність впродовж свого прем’єрства? Мабуть, саме нереальність цих обіцянок? Головне, що кожен мудрий керівник сільської ради, ба , мабуть, уже і кожен селянин усвідомлює абсурдність цих, вже до сліз болючих обіцянок. За них не прогодуєш та не зігрієш сім’ю!
Це все політичне шоу – так вважає Лідер ПР Віктор Янукович. «Я зустрівся з учасниками цього зібрання. Що я від них почув, я від них почув, що на минулому зібранні вони багато почули від прем'єр-міністра обіцянок. Все, що обіцяється, до цього треба відноситися, як до політичного шоу. Інакше це не назвеш. Тому люди сьогодні знають ціну цього слова - що обіцялось на минулих виборах, треба це повторювати чи ні? Цукор по 4 гривні, контрактна армія, ну і так далі, я не хочу казати про ці прориви чи зустрічі, чи кроки назустріч людям. Все це відомо, що це красиві слова, за якими немає конкретних дій. І вони розраховані на те, щоб маніпулювати громадською думкою. І такою ціною отримувати відсотки на виборах.» Вочевидь, Юлія Володимирівна ну дуже вже хоче перемогти на виборах… бо навіть не задумується над тим, як українці, зокрема селяни, прихильність яких вона так хоче завоювати, сприймуть її дороговартісні пафосні та порожні «прийоми». Чи потрібні вони бідним людям, коли їхні гаманці порожні? Людям сьогодні потрібні реальні справи, які допоможуть їм піднятися з колін і подолати фінансову скруту. І вже скоро увесь український народ відплатить Тимошенко її ж монетою: пообіцяє проголосувати за неї, а насправді зробить свій вибір за сильного лідера, якого сьогодні так потребує Україна.
Олена Кондратюк
|