"Запоминайте нас, пока мы есть! 
Ведь мы еще на многое сгодимся. 
Никто не знает, сколько мы продлимся, 
А вот сейчас мы с вами, рядом, здесь..."

Цими рядками Едуарда Асадова почав урочисті збори, присвячені 65 річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, Михайло Єрлин, ідейний керівник ветеранської організації "Неспокійні серця", що об'єднала у своїх рядах ветеранів війни й людей, яким небайдужа їхня доля. Урочистості відбувалися в приміщенні Палацу культури "Просвіта", на які отримала запрошення Волинська організація Партії регіонів. Зустрічі регіоналів і "неспокійних сердець" вже стали традиційними. Ветеранська організація проявляє велику активність у громадську роботі з патріотичного виховання молоді і тому зустрічі з активом Партії регіонів для них завжди бажані. Партійці завжди користуються нагодою поспілкуватися з героями.
Голова Луцької міської організації Партії регіонів Іван Смоленг виступив зі словами вітання, поздоровив усіх з 65 річницею визволення України, подякував ветеранам за їхній безсмертний подвиг, побажав міцного здоров'я, довгих років щасливого життя, благополуччя, тепла й мирного неба! Від імені молоді партії виступила лідер молодіжного осередку Антоніна Полинцева-Бурмістенко. Теплими словами й низьким укліном вона подякувала визволителям за можливість жити у вільній і незалежній країні.
Михайло Єрлин зробив невеликий екскурс в історію війни, розповів про етапи звільнення України. А якщо врахувати те, що Михайло Тимофійович був безпосереднім учасником цих подій, то у всіх присутніх була унікальна можливість дізнатися про події того часу зі слів очевидця. Михайло Єрлин потрапив на фронт добровільно в 16 років. Після підготовки у військовому училищі міста Красноярська в 1944 році він почав свій бойовий шлях у смт. Голоби Волинської області. Саме тоді починалася операція по звільненню міста Ковеля. Після важких і кровопролитних боїв Волинь була звільнена, закінчився ж розгром фашистів на території Закарпаття, і 28 жовтня 1944 року українська земля була очищена від коричневої чуми фашизму. 
Святкова програма, підготовлена ветеранами була дуже насиченою та цікавою. Лунали пісні військових часів, авторські вірші. Зворушливі та проникливі слова з вуст учасників війни не залишили нікого байдужим. А коли найстарша активістка "Неспокійних сердець" після свого поздоровлення заспівала "Катюшу", то кожний у залі підхопив цю знакову пісню і мелодія об'єднала всіх у єдиному пориві. 
Наприкінці свята ветерани занурилися в юність і під звуки баяна закружляли у вальсі. Ці граціозні  та енергійні люди, які розміняли дев'ятий десяток років, подолали всі жахи війни, а не схилили голову перед труднощами, своїм прикладом показали нам зразок мужності і стійкості. Після закінчення зборів регіонали з задоволенням отримали запрошення на чергову зустріч. Тому що ці сивочолі, але молоді душею люди, змусили й наші серця битися "неспокійно"!

Микола Бондарчук