Коли читач обдумуватиме ці рядки вже з п’ятірко українських громадян та громадянок офіційно будуть висунуті з’їздами своїх прихильників у кандидати в президенти. Скільки ж набереться їх за два-три тижні? Вже сьогодні чітко і голосно про свої наміри заявив десяток претендентів. Предметно ж обговорюються шанси близько двох десятків. Але ж як не крути, як говориться у фільмі «Горець» залишитися має тільки один!

Звичайному люду важко зрозуміти куди «пруться» різні тягнибоки, катеринчуки, богословські, ба навіть морози та вітренки… Бо є ж така наука – соціологія, яка і акценти розставить, і процентики випише, і симпатії врахує… А вище власної цифри, як відомо не стрибнеш. А щоб таки потрапити у вищий дивізіон варто довго і вперто тренуватися, як спортсмен-професіонал – качати м’язи та робити розтяжки. А просто застрибнути в поїзд, який набирає швидкість не так-то й легко.

Тому реальних кандидатів, шанси яких може обговорювати пересічний українець небагато – 5-6 від сили. У наступні три місяці нам з вами ще не один раз «засвітять» дані різних опитувань, проте важливішою є сама тенденція, як мінімум останнього року. Тому зазирнемо разок-другий у дані дослідження, яке було проведене соціологічною службою Центру Разумкова протягом 2008-2009 років і завершене в період з 20 по 28 липня 2009 року. Було опитано 2006 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 129 населених пунктах (із них 75 міських та 54 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Респондентів питали, за кого б вони віддали голос, якби вибори президента відбувалися найближчої неділі. За результатами легко відстежити як мінялися рейтинги відомих фігур українського політикуму.

Лют. 2008Бер. 2008Квіт. 2008Жов. 2008Груд. 2008Бер. 2009Лип. 2009

Володимир Литвин 4.1 5.3 6.7 5.1 6.1 5.9 3.9

Петро Симоненко 4.5 4.8 5.2 5.7 6.0 4.8 5.5

Юлія Тимошенко 28.2 24.4 25.1 22.8 17.9 17.9 16.3

Віктор Ющенко 15.7 13.2 11.5 5.4 5.1 4.0 5.1

Віктор Янукович 24.8 24 27.7 25.3 22.5 19.5 26.8

Арсеній Яценюк - - - 5.1 7.5 13.4 13.4

Голосував би проти всіх 7.3 10.7 8.5 9.7 14.8 12.1 7.1

Важко відповісти 12.9 13.9 12.8 16.1 15.7 14.7 15.5

Інна Богословська - - - - - - 0.6

Наталія Вітренко 1.7 2.4 1.2 1.1 0.9 1.7 0.5

Анатолій Гриценко - - - 0.6 1.3 1.3 0.7

Микола Катеринчук - - - - - - 0.2

Юрій Костенко - - - 0.2 0.0 - -

Віталій Кличко - - - 1.0 0.5 - -

Юрій Луценко - - - - - 1.0 -

Олександр Мороз 0.8 1.3 1.4 1.2 0.6 1.0 0.8

Людмила Супрун - - - - - - 0.1

Сергій Тігіпко - - - - - - 1.7

Олег Тягнибок - - - - - 1.1 1.9

Леонід Черновецький - - - 0.7 1.0 - 0.1

Інший - - - - - 1.6 -

Усі тенденції чітко відстежуються. Хто відверто «пролітає» видно без прикрас. Потрібно лише знайти в собі сили це визнати. Як зробив екс-міністр оборони, полковник у відставці Анатолій Гриценко. Він свідомо визнав себе «першим непрохідним», проте гроші на реєстрацію збирає. Навіщо це йому?

Зрозуміло, що державний пиріг він зможе спробувати поділити лише на виборах у місцеві ради, і то якщо його організація «Громадянська позиція» зможе перерости у структуровану партію і знайти спонсора-мецената.

Це виглядає як спроба активної засвітки, щоб потім «продати» себе дорожче. Минулого тижня він побував і у Луцьку. Зустрівся з журналістими і громадськістю, поговорив про те, про се і особливо про армію (зрозуміло, його це все ж болить – авт.). Не можу сказати яке враження він справив на волинян, хтось із соціологів це колись випитає. Мені сподобалось якесь знакове розташування одного з його агітаційних плакатів поблизу залізничного вокзалу поряд з іншим кандидатом, який активно використовує військову тематику.

Зверніть увагу: обоє з вдумливим серйозним поглядом захованим за інтелігентні окуляри… Причому Гриценко ніби й виграє: справжня чоловіча небритість, сивина на висках, делонівська ямочка на підборідді, вуса, досвід стрільби з автомата.

От би їхні дві концепції порятунку країни взяти і об’єднати – віддати гроші Яценюка та його смугасті палатки Гриценку, змінити напис на прапорі з «Арсеній» на «Гриць» і вперед на олігархічні барикади. Але от атака виглядає якось не штиковою, а радше психічною. Штик все ж заслабкий… Непрохідний завжди залишається непрохідним.

За владу і народ потрібно боротися. З владою сьогодні проблема, народ весь у проблемах, створених нашою владою. Електорат міцно тримає при собі свої голоси і не поспішає віддавати їх тим, хто «пролітає». Поверніться на секунду до наведених даних опитувань у графи «Голосував би проти всіх» і «Важко відповісти». Ось вони ці важливі проценти від 20 до 30 у різні відтинки нашої дворічної історії. Це за них намагаються вхопитися всі «непрохідні», це «золотий» запас першої рейтингової п’ятірки. Це ми з вами. Починаймо визначатися.

Надія Хитка