Будемо послідовними і розберемо усе, що Юлія Володимирівна так щедро роздавала громадянам з блакитних екранів. Отже, автомобільна галузь. Найбільше особисто мені сподобалась репліка, що «в усьому світі автомобільна галузь зупинилась внаслідок кризи, натомість Луцький автозавод, впевнено відстоює власні позиції». І справді, куди «фордам», «тойотам», «фольксвагенам» до нашого заводу. Хто має нагоду періодично їздити через міст, який пролягає над територією заводу, може неозброєним оком побачити наскільки справи йдуть добре. Якщо раніше майданчики були заповнені готовими моделями або запчастинами, то зараз там голо і порожньо. Швидше за все, думає пересічний спостерігач маса робітників працює настільки активно і покупці настільки платоспроможні, що всі авто розмітаються, мов гарячі пиріжки. І дай Боже, щоб все колись так і було, втім, на сьогоднішній день роботи у автобудівників катма. Навіть «Хюндаї», які складали у цехах підприємства, уже не надходять. Криза, немає попиту, відсутня і пропозиція. Це логічно, втім, у прем’єр-міністра України ця логіка особлива, нестандартна одним словом. Адже пам’ятаєте, коли криза бабахнула по усьому світу, Юлія Володимирівна ще пів року потому заспокоювала, що все гаразд. Долар тоді впав до критично низької позначки, для того, щоб потім, після прем’єрських колискових підскочити вдвічі і знищити частину заощаджень наших громадян, а також довіру до національної валюти.

Втім, повернемося до автомобілів. Тимошенко пообіцяла ЛУАЗу роботу – замовлення на 750 шкільних автобусів. Але знову ж таки, тільки пообіцяла, вона сказала, що потрібно ще узгодити, розглянути, затвердити і т.д і т.п. Одним словом –не факт, що це замовлення завод взагалі отримає. Прем’єр, під час інтерв’ю сказала, що власною персоною перевіряла, наскільки в автобусах, які виробляються на заводі, комфортно буде їздити сільським діткам, щоб у них не мерзли спинки, щоб їм легко дихалось, гальма були справні і двигун не підводив. Відразу перед очима виникає образ Юлії Володимирівни у засмальцьованій робі автомеханіка. Вибачте за ліричний відступ, просто шоу у шахтарсьому однострої ми вже спостерігали. Отже, комфортні автобуси. Для того, щоб зрозуміти, наскільки комфортно буде сільським дітям, потрібно, наприклад, поїхати у село Сваловичі чи Невір, Любешівського району,  чи ще якісь села, куди дорога є лише влітку і та ґрунтова. Мешканці одного із таких периферійних сіл уже зверталися до обласних керманичів з проханням зробити врешті хоча б щебеневий доїзд, бо у дощову погоду труну на возі не можуть до цвинтаря довезти – вибоїни такі, що віз інколи перекидається. Страшно? Ось і я кажу. Цікаво, як туди доїжджатиме «Юлин автобус». Прем’єр додала, що Луцький автозавод – єдиний із заводів, який зараз живе повноцінним життям. Хочеться уточнити. Не потрібно приймати передсмертний кашель за сміх – це різні поняття.

Йдемо далі, питання підвищення соціальних виплат. Прем’єр стверджує що це підкосить економіку країни і зробить нас злидарями. Куди вже далі. Вона стверджує, що грошей у бюджеті немає і не передбачається. Втім, на так звані цільові підвищення для бібліотекарів, вчителів та лікарів вони виявляється є. Це як не крути, а числений електорат. Натомість, бюджет під ці потреби не переглядався, отже, грошей не буде! Як тільки минуть вибори Юля просто скаже людям «до побачення». У нашій країн вже чимало прикладів, коли указ вартував не більше, аніж папір, на якому він виданий. Ремарка до теми, зайшла до знайомих бібліотекарів, вони гучно святкували ОБІЦЯНКУ підвищити зарплати на 50%. Усі тішилися, доки хтось розумний не задумався над тим, що ще півтора роки тому, навіть наявна зарплата була вдвічі більшою по відношенню до долара ніж та, яку на сьогодні пообіцяли. Після того свято продовжилось, щоправда під іншим лейтмотивом: «Як чудово, що усі ми тут сьогодні зібрались».

Тимошенко стверджує, що підвищення мінімальних зарплат на руку чиновникам, а не простому людові. І тут хочеться зупинитися детальніше. Коли Юлія Володимирівна сіла у прем’єрське крісло, перше, що вона зробила – підняла зарплату міністрам і так не по дитячому підняла, зарплата народного депутата автоматично прив’язана до зарплати міністра, відтак, це потягнуло за собою підвищення з 4-х до 17-ти тисяч гривень. То чиї інтереси відстоювала Тимошенко, чому на сьогодні вона, як «Отче наш» повторює, що грошей немає, якщо в Україну прийшли іноземні кредити. Від підвищення мінімальних виплат виграють перш за все бюджетними, оскільки в приватних установах зазвичай 600 гривень не платять навіть прибиральниці.

Наступний міф – про непідняття ціни на газ. «Я це обіцяла, я це зробила». Стоп, в платіжках за комунпослуги цифри говорять зовсім про інше, а те, що провину за свою діяльність Юлія Володимирівна скинула на губернаторів і мерів, не рахується. Від перестановки «стрілок» газ для населення дешевшим не став. Та й не буде його, дешевого газу. Оскільки завдяки «супер вигідним» переговорам з Росією газ для України почав коштувати аж 350 доларів за тисячу кубів. І зараз від цього постраждав уже не один місцевий бюджет, оскільки різниця в оплаті не закладена, відтак, будуть різати з інших запланованих потреб. А стосовно енергозбереження, про яке правила Тимошенко, то з такими темпами ми освоїмо найпростіші технології на практиці, лише років через 300, у цьому переконані експерти, відтак, блакитний вогник ще довго буде наркотиком, на якому сидітиме Україна, бо Юлії Володимирівні, як представниці нафтового бізнесу абсолютно невигідно, щоб держава обслуговувалась екологічно чистою і дешевою енергією.

І подібні спростування є абсолютно на кожну обіцянку голови уряду. Відразу на думку прийшла приказка про те, звідки починає гнити риба. Відтак, як не крутіть, а така голова користі не принесе, лише розруху.

А що у підсумку? Знервовані лучани, які не могли нормально доїхати 13 жовтня з пункту А у пункт Б. Маса представників спецслужб, міліції і ДАІ, які перевіряли кожен підозрілий елемен чи об’єкт, затори на дорогах і неухильні запевнення на сотнях сіті лайтів у місті, що «Вона - працює»…

Лариса Кузнєцова