На останній оперативній нараді у муніципалітеті міський голова Богдан Шиба неабияк подивував присутніх раптовою любов’ю до квітів життя – дітлахів. Про прояви та ступінь такої любові поговоримо далі.

Чи то знаменна дата 1 вересня так вплинула на Богдана Павловича, чи то вибори підігрівають турботу про все прекрасне, але на оперативці Луцький мер дифірамбів освітянам, дошкільнятам та школярам виспівав чимало. Зокрема, Шиба доручив підготувати відповідні документи для «розгортання системи групи продовженого дня в навчальних закладах».

Батьки першачків вже багато років змушені миритися з катастрофічною нестачею місць у таких групах. Чимало шкіл обласного центру взагалі не забезпечені навіть приміщеннями для першокласників, які залишаються у школі після уроків. За нормами дітлахи до 7 років повинні після обіду спати. Відтак, у групах продовженого дня є спеціальні кімнати з ліжечками. Саме їх кількість і визначає скільки дітлахів будуть залишатися після навчання у освітньому закладі. Як би батькам не хотілося, але на всіх ліжечок не вистачає. Отже, доводиться – або, давати хабара (останнім часом це чи не єдиний спосіб потрапити до групи), купити власне ліжечко, тягнути з села бабусю з дідусем, щоб за онуком доглядали, а як ні, то няню наймати. Адже виховувати дитину до повноліття і не працювати собі може дозволити, нажаль, не кожна жінка. Крім усього вище сказаного існує ще одна проблема – нестача кадрів для груп продовженого дня.

Якщо Шиба реалізує сказане, батьки йому тільки подякують. Але є одне але. Чому ця тема почала турбувати Богдана Павловича лише зараз. Адже груп продовженого дня освітнім закладам не вистачало завжди? Чи раніше міський голова проблемами першокласників та їх батьків не цікавився?

Мерська любов торкнулася і дошкільнят. У планах міського голови, добудова і реконструкція дошкільних навчальних закладів. Шибу нарешті зацікавило питання нестачі місць у садочках. Але ідея, як вирішити це питання, чесно кажучи, викликає страх за здоров’я наших дітей. Певно Богдан Павлович вирішив зекономити такі дорогі у Луцьку метри землі. Адже розбудовувати садочки пропонує не в шир, а у висоту. Звісно, повітря у нас поки що безкоштовне. (Хоча б це радує.) Мер переконує, «поверхи спростять і здешевлять все будівництво». Виникає питання, а чи захочуть батьки віддавати своє чадо у дошкільний заклад із «здешевленим» будівництвом? Чи не спричинить це загрозу здоров’ю дітей? Схоже Богдана Павловича це мало турбує, головне економія, навіть на дітях, яких мер так любить.

Та й на цьому перелік хороших справ одного дня не завершується. Турбує мера і здоров’я наступного покоління. Зокрема дефіцит йоду у організмі дітей. Завдяки мерській ініціативі школярам безкоштовно видаватимуть препарат «йодомарин» - сучасний замінник вітчизняного «антиструміну».

Як турботливий мер, Богдан Павлович мав би знати, що у цього новомодного препарату існують і протипоказання. Сумніваюся, що у школі, перш ніж давати дитині «йодомарин» будуть цікавитися чи є у неї алергія на деякі речовини, що входять до його змісту. Та й навряд чи дитина зможе відповісти на таке запитання. От із таких ситуацій і виникають нещасні випадки на уроках, чи то через недбалість лікарів, чи вчителів. Хто тоді відповідатиме за здоров’я дитини? Певно що не мер Луцька.
Знаєте, інколи мудрі люди кажуть, що любов може й нашкодити. Хотілося б порадити Богдану Павловичу збавити оберти і перш за все подумати про дітей, а не за власні рейтинги.

Олена Славута