З 5-го серпня вступило в силу рішення Кабміну, яким забороняється брати плату за видачу та оформлення державних актів про право власності на землю. А з 1-го вересня введений спрощений порядок видачі та оформлення держактів. Згідно із цим порядком, для оформлення права власності на землю, громадянам України необхідно подати в Держкомзем всього лише ряд основних документів і через місяць отримати держакт. Усі витрати бере на себе уряд. Для чого і було виділено 5,9 млрд. із Стабілізаційного фонду.

Подібний крок – це аж ніяк не виважене рішення, а різка відповідь Ющенку, який перед цим сказав, що в Україні близько 7 млн. чоловік мають право власності на землю, яке не оформлене держактами. Втім, згодом в уряді зрозуміли, що погарячкували і внесли у рішення ряд коректив. Які робили процес вже не таким гладким, як було обіцяно спочатку.

На місцях у цей період почався справжній хаос. З одного боку люди ринулись у місцеві підрозділи земельного господарства. А згідно із рішенням уряду, повністю безплатно будуть видавати далеко не всі акти на землю. Це щось на зразок рекламних акцій: гучна заява дармових послуг, а знизу дрібненьким шрифтом інформація, яку читають далеко не всі. Так от, дрібненьким шрифтом у рішенні Кабміну було вказано, що право на безплатні акти мають лише ті,хто має ділянки у населених пунктах та садівничих господарствах. Технічна документація буде виготовлятися безплатно для тих, хто отримав право власності на землю згідно декрету 1992 року про приватизацію земель. Ті, хто приватизував землю пізніше, тобто після входження в силу у 2002-му році Земельного кодексу повинні самі оформити технічну документацію. Щоб було зрозуміло, про що мова – саме на технічну документацію припадає левова доля витрат, тоді, як сам держакт вартує сьогодні лише 150 гривень. Якщо взяти до уваги той факт, що у 1992 масової приватизації землі не спостерігалося, то ця категорія землевласників буде мало чисельною. Земельний бум розпочався саме у 2000-них роках, але нове рішення уряду для цих людей не має жодної економічної вигоди.

З іншого боку, самі чиновники на місцях до кінця не розуміють, яким чином вони повинні працювати в контексті урядової «заманухи». Як завжди у таких випадках виникає маса технічних запитань. Для прикладу, у багатьох людей у сільській місцевості немає на руках документів про передачу у держвласність земельної ділянки, датованих ще 90-ми роками. Втім, усі ці люди тягнуться у сільські ради з вимогою через 30 днів видати держакт, як було обіцяно «по телевізору». При цьому подібної постанови немає і в сільських радах, оскільки усі документи за цей період здані в архіви. Якщо у громадян є документи, то частіше за все в них вказане цільове призначення землі у вільній формі (а у постанові чітко вказано, що безплатні акти видаються лише за двома призначеннями) і т.д.

До замірів і визначення реальної площі приватизованих у 90-ті ділянок ще ніхто не приступав, я, як показує досвід, там проблем буде ще більше. Та головне, в Держкомземі тихенько розуміють, що перед ними поставили просто неможливе завдання. Прості розрахунки, проведені місцевими експертами, показали – видати держакти на землю у такі короткі терміни просто неможливо. В одній із областей на початок вересня підрахували, що згідно із постановою Кабміну до кінця року потрібно буде видати близько 190 тис. держактів. У вересні-жовтні нараховується 88 робочих днів і навіть, якщо один співробітник зможе на день забезпечити зйомку 25 ділянок (що в принципі неможливо), то для виконання робіт потрібно 86 спеціалістів з відповідною технікою, а в наявності її лише 18 одиниць. І відповіді, де взяти ще 68 кваліфікованих працівників у них немає. В іншій області ця цифра 300 тисяч актів. Їм потрібні не лише додаткові спеціалісти, а й 150 комп’ютерів і стільки ж принтерів.

Але навіть якщо пропустити усі технічні «дрібниці». І все ж знайдеться 20% везунчиків, яким надається безплатний акт, то при цьому виникає одне «але». Обіцяних урядом грошей до цього часу ніхто не бачив, а за їх відсутності підрозділи Держкомзему на місцях прагнуть всіляко пригальмувати процес – перевіряють довіреності, вимагають «мокрі» печатки на усіх документах, максимально повільно приймають заяви.

Втім, все це дрібниці, порівняно з тими проблемами, які можуть виникнути у земельних служб в майбутньому. Адже таке розпорядження підштовхує керівництво видавати акти наспіх, практично всліпу – не надаючи добросовісних технічних звітів. Свого часу, подібні «акти на повітря» видавались у 90-х. Тоді для прискорення процесу було прийняте рішення спочатку передавати землю у власність, а тоді оформлювати необхідні документи. Відтоді добра половина власників цих актів так і не оформили та й площа вимірюється вже не гектарами, а квадратними метрами. Часто реальна площа ділянки не відповідає заявленій у документах.

Як би там не було, а чутка запущена. Тимошенко не турбує, хто у даному випадку буде крайнім у розплутуванні правового вузла. Вона сподівається, що той позитив від рішення, з яким його сприйняла громада, ще протримається на догоду її «працюючому» іміджу до дня виборів. Що стосується деталей, то дане рішення уряду, як і низка інших, швидше за все, залишиться у довгому ящику мертвих постанов.

Лариса Кузнєцова