Принаймні, такої думки притримуються не лише в опозиційному уряді Віктора Януковича. Більшість експертів, які встигли вивчити ситуацію теж на цьому зійшлися .

15 вересня закінчився процес первинного уточнення реєстру виборців самими виборцями. КВУ не зафіксував активності виборців щодо уточнення. І хоч у великих містах біля органів ведення реєстру іноді виникали черги, а вдень до одного такого органу зверталося до 50 чоловік, в цілому по Україні скористалися можливістю уточнення не більше 2% виборців. Жителі сіл фактично проігнорували цей процес, оскільки не мали фізичної можливості дістатися до районних центрів.

За оцінками КВУ до 20% виборців взагалі не отримали листівок про можливість уточнення реєстру виборців або отримали його зі значним запізненням. Як правило, траплялося з вини «Укрпошти».

Первинне уточнення реєстру виборців виявило низьку якість реєстру. За різними оцінками ступінь неточностей в реєстрі складає від 10 до 30 відсотків. Лише деякі приклади:

• В реєстрі Луганської області 1845 тис. виборців. Станом на 16 вересня до відділів реєстру звернулося 19100 виборців. Тобто перевірку пройшли 1% виборцівЗа нерепрезентативними даними Інтернет-опитування по області не отримали повідомлення – до 25% виборців. В основному, з вини Укрпошти. Наприклад, у Біловодську виявили 1000 повідомлень, адресованих в Алчевськ. Близько 300 біловодських повідомлень потрапили в Мілове. З отриманих повідомлень цілком правильні - трохи більше 50%. 70% помилок – в адресі народження. newslive.com.ua

• В відділах ведення реєстру виборців Одеської області спостерігалися масові черги. Більшість неточностей в даті та місці народження. Велика кількість „мертвих душ”. Так, в одному з приватних будинків в м. Одеса по вулиці Кліменка, було внесено 3 з 9 мешканців, причому третій ніколи не жив в цьому домі. Одеситка Лілія Федорівна повідомила КВУ, що в її оселі були внесені чоловік, який помер 28 років тому, дочка, яка 25 років живе в Росії і навіть не має громадянства, а сама вона чомусь була внесена як Марія. Під час перевірки дані не одразу вносяться, а людям, які себе вже перевірили приходять листі зі старими даними, тому виникають масові скандали.

• В деяких будинках м. Рівне повідомлення про уточнення реєстру були розкидані в під’їзді. Окрім того в окремих будинках поштові скриньки дуже пошкоджені і помістити в них повідомлення просто неможливо. Секретарі сільських рад, на яких покладені обов’язки підготовки документів по уточненню, не завжди належним чином виконували цю функцію, так як мають і інші обв’язки, пов’язані з призовною кампанією, земельними питаннями, іншим. Інколи траплялися проблеми, пов’язані з низьким рівнем технічного забезпечення органів, що надають інформацію відділам ведення реєстру виборців.

• Як повідомила керівник одного з районних відділів ведення реєстру в Севастополі, тільки з 3 вересня ЦВК почала розсилати листи севастопольським виборцям. Міська державна адміністрація надала відділам реєстру список вулиць перекладених на українську мову. Але ті вулиці, які при перекладі кардинально змінюються в написі залишили без змін. Наприклад, вулиця “Советская” так і залишилась “Советской”, а не “Радянською”. Більшість заяв виборців стосуються вірного перекладу російської “и” на українську “і”.

І подібних прикладів є чимало. Незважаючи на те, що 18 вересня Юрій Луценко, «Цербер» українського закону, заявляв, що цього разу списки виборців значно чистіші ніж у попередні вибори, новітні комп’ютерні технології виключають будь-які варіанти неправильності. Втім, до цього часу виникає стійке враження, що списки стають чистішими саме від потенційних прихильників Вікторі Януковича. Наводимо факти, які схиляють до відповідних висновків. Минуло річ було зареєстровано 37 млн. 562 тисячі 511 виборців, у 2009 році ця цифра становить 36 млн. 588 тис. 040. Не схоже на те, щоб населення України скорочувалось зі швидкістю мільйон протягом року. До того ж від такої повальної чистки виборців потерпіли саме східні регіони, де більшість громадян є прихильниками Віктора Януковича. Натомість у західних регіонах відбувся повальний приплив громадян, які мають право на голосування. Чим пояснити такі рокіровки? Подекуди можна було спостерігати грандіозні прояви полтергейсту, коли зі списків зникали цілі вулиці а навіть квартали. Зокрема, у Донецьку та Луганську. Тобто, якщо чистити, то ґрунтовно, чи не про це говорив Юрій Луценко.

Безумовно, проблема визначення достовірної кількості виборців існувала і раніше. Особливої гостроти, як правило, вона набувала за два-три місяці до чергових виборів. А потім про неї благополучно забували на наступні кілька років. Як наслідок, сьогодні жодна державна структура не може відповісти на запитання щодо реальної кількості виборців у нашій країні.

Для підтвердження сказаного наведемо дані звітів Центральної виборчої комісії. У 1991 році населення України становило 51 мільйон 708 тисяч. З них 37 мільйонів 885 тисяч громадян мали право брати участь в обранні першого президента України. У 2006 році, напередодні парламентських виборів, населення нашої країни визначалося числом 46 мільйонів 465 тисяч, виборців — 37 мільйонів 529 тисяч. Підсумуємо: за останні п’ятнадцять років населення України зменшилося на 5,24 мільйона, а число виборців фактично залишилося незмінним...

Водночас створення й забезпечення роботи Державного реєстру виборців, відповідно до закону, коштувало державі не одну сотню мільйонів гривень. Тільки у 2007 у державному бюджеті на його створення було передбачено 40 мільйонів. У кожній районній, міській, обласній держадміністрації виникали нові структурні підрозділи ведення й адміністрування реєстру. Вводились додаткові структурні підрозділи в МЗС і ЦВК. Потрібно було закуповувати устаткування, створювати програмне забезпечення, орендувати канали зв’язку й робити інші витрати.

І якщо підвести попередні підсумки підготовчої роботи зі створення Реєстру виборців, то вони виявляються практично нульовими. При цьому 54,7 млн. грн., по суті, викинуто на вітер. Тепер знову все треба починати спочатку.