 Клопотаннями президента - військо в Україні знову будуть збільшувати. Здавалося б хороша ініціатива, але чи вчасна і доречна у сьогоднішніх реаліях?
Уже у 2008 році на указ президента збільшити кількість військових із 150 до 200 тисяч осіб, міністр оборони України Юрій Єхануров заявив, що і тих наразі немає чим забезпечувати і контрактники стрімко залишають ряди військовослужбовців. А ще не так давно прем’єрка заявляла, що умови для контрактників просто супер. Ідіть, служіть і буде вам щастя! Напередодні виборів почастішали заяви про те, що всю армію потрібно перевести на контрактну основу. В такому випадку, армії в Україні не буде не лише мізерної, а взагалі ніякої. Перше ніж робити такі заяви потрібно дати тим хто служить повний соціальний пакет, житло тощо. І тільки тоді можна ставити питання про професійну армію. У нас є голодна призовна армія, навіщо ще голодна професійна. З таких заяв українського уряду уже весь світ сміється.
Нагадаємо, президент своїм указом затвердив чисельність Збройних Сил України станом на 31 грудня 2008 року в кількості до 191 000 чоловік, зокрема 148 000 військовослужбовців.
Далі більше. 27 квітня Віктор Ющенко запропонував протягом 2010 року провести нарощування бойового потенціалу Збройних сил та довести чисельність ЗСУ до 212 тис. осіб, у тому числі до 162 тис. військовослужбовців. До 31 грудня 2011 року передбачено чисельність ЗСУ залишити у межах фактичної чисельності 2010 року. При тому, що економічна ситуація в державі залишає бажати кращого і реальної загрози нам слава Богу немає. А президент придумав збільшувати армію. Такі кроки влади у період економічної кризи є абсолютно нелогічними. До того ж, ресурсів, які могли б регулярно забезпечувати військових необхідними надходженнями немає. Тоді для чого ці коливання повітря, адже військовослужбовці теж люди зі своїм терпінням і подібні заяви ще більше нівелюють усі владні обіцянки у їхніх очах.
По суті, на сьогодні не робиться нічого для того, щоб солдати хотіли захищати свою державу ні в матеріальному плані, ні в моральному. Наприклад, у США армія оплачує більшу частину вартості в коледжі, якщо студент підписує контракт на службу після закінчення. У нас все навпаки – прослужив 3 роки в армії і маєш пільгу на вступ. Хоча, якщо бути відвертими, то в українській армії солдат із вищою освітою дуже мало.
Як зазначають в оборонному відомстві 2009 рік є найгіршим в історії фінансування української армії, тому говорити про її збільшення – ненормально.
Якщо бюджетом-2008 на реформування та розвиток Збройних Сил було передбачено 707 мільйони гривень, з яких по спецфонду лише 174 мільйона, то бюджетом-2009 передбачено 587 мільйона гривень, з яких по спецфонду … 500 мільйонів (!).
На закупівлю і модернізацію озброєння та військової техніки у минулому році було виділено майже 437 мільйонів гривень, з яких лише 5 мільйонів по спецфонду. На 2009-й рік суму видатків збільшено майже у 2,5 рази, але з 1,2 мільярда гривень загальним фондом передбачено лише 125,4 мільйона гривень (!). Тобто мільярд гривень Міноборони на ці цілі повинно заробити самостійно.
Ситуація з будівництвом житла для військовослужбовців також вкрай складна. У військовому бюджеті за загальним фондом коштів на будівництво житла для військовослужбовців взагалі не передбачено (!). Можна розраховувати лише на 755,7 мільйонів гривень зі спецфонду, але ці кошти військове відомство знову ж таки має ще заробити.
Таким чином, структура видатків на оборону у 2009 році свідчить про те, що цей бюджет є “бюджетом проїдання” і призведе до руйнації Збройних Сил.
До яких меж дійде абсурд передвиборних кроків президента, важко спрогнозувати, але те що ці рашення абсолютно недоцільні – очевидно.
Ольга Руда
|