Незважаючи на історичну давність, даний вислів є актуальним й сьогодні. Проблеми ідентичні один в один. Перше ніж купити собі дорогий автомобіль ми відразу подумки відкладаємо на ремонт підвіски, амортизацію авто тощо. Оскільки, німецька чи японська техніка в «шоці» від такого дорожнього покриття, і незважаючи на славнозвісні технічні характеристики, все ж таки здає позиції.

Дорожні проблеми неодноразово піднімаються на рівні голів РДА, ОДА, чиновників Кабміну, а «віз - і нині там». Врешті-решт ми роками їздимо по таких жахливих дорогах, стан яких вже став воістину притчею серед волинян. І чомусь влада досі не спромоглася на кардинальне покращення ситуації. Так, дороги ремонтуються, але не всюди і не завжди якісно. Про це згадуєш, коли вкотре від потужного удару колеса маршрутки об яму відчуваєш, як перетрушуються всі внутрішні органи. Як мимоволі шепче мат водій і як збоку тихо лине прокляття пенсіонерки. Хто підрахує втрати здоров’я внаслідок таких кульбітів, падінь на слизьких дорогах та аварій. Точно одне, в нас про дороги згадують, коли їде президент.

Черговий прийом громадян провів заступник голови ОДА Василь Дмитрук. До нього звернулися мешканці Горохівського та Рожищенського районів з проханням подальшого сприяння будівництва дорожнього покриття.

За словами горохівчанки, дворічного фінансування вистачило тільки на два з трьох кілометрів вулиці. «А посередині лишилося те саме болото. Якщо довше почекати, то той щебінь рознесеться і виділені гроші підуть на вітер», – додала жінка.

Натомість житель Рожищенського району зазначив, що вони не просять у влади асфальту, «а хоча б покласти щебеневу дорогу».

Варто нагади, що у 2008 році на нараді у голови облдержадміністрації М.Романюка розглядалося питання "Про стан будівництва, реконструкції та утримання автомобільних доріг області та готовності дорожнього господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2008 - 2009 років". Начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА Микола Кучеренко висловив своє бачення вирішення проблемних питань. На його думку, будівництво дороги Ягодин-Ковель-Київ по Програмі ЄВРО-2012 не буде завершено у встановлений термін. Свого часу на шпальтах газети «Волинь-регіон» висвітлювалась резонансна справа з ПП «Рембуд-плюс», яке нібито виграло тендер на реконструкцію дороги Київ-Ковель-Ягодин на суму 62,8 млн.грн, виконавцю було перераховано 14,6млн., а робіт було виконано лише на 7,4млн. Куди перекочували решта мільйонів – невідомо. До того ж, як згодом виявилося, підприємство не мало відповідної документації на проведення робіт, а отже і спитати по суті немає з кого. Тобто мільйони гривень бюджетних коштів перераховувались якомусь підпільному підприємству, а «цапом» відбувайлом найшовся рядовий службовець. Так, у 2008 році тодішнього керівника Служби автомобільних доріг (САД) у Волинській області Єрка В.Б. було звільнено із займаної з посади. Оскільки В. Єрко був БЮТівцем, а головним «автодорожником» країни на той час був вихідець з Волині Петро Кравчук, представник «біло-сердечної» сили, то місцеві колеги по цеху швиденько ініціювали звернення від обласної ради до Прем’єр – міністра України Тимошенко та міністра транспорту і зв’язку Вінського про те, що на керівника САД чиниться тиск. Зваживши на компроментуючі факти діянь, які намагались приховати від громадськості місцеві «чинуші», прем’єрка очевидно вирішила, що ця постать не вартує її зусиль і може дис кредитувати всю « біло-сердечну контору». Тому очікуваного поновлення не відбулося. Разом з тим, грошики зникли у невідомому напрямку і справа «лягла під сукно».

Микола Кучеренко вказав на диспропорцію у будівництві, ремонті та утриманні доріг різної якості у районах Волині. До прикладу, у Луцькому районі асфальтних і чорнощебеневих доріг збудовано та відреставровано - 90 кілометрів, а в Турійському, Старовижівському, Локачинському - відповідно лише 19, 12 та 23 км. Якщо взяти будівництво доріг місцевого значення з улаштуванням асфальту, то 50% побудовано у Луцькому районі.

На сьогодні ситуація теж виглядає не краще, оскільки дороги Волині залишають бажати кращого і з проблемних тем питання ще довго не зніматиметься. У серпні 2000 року видано розпорядження “Про передачу сільських автомобільних доріг у комунальну власність” В цьому розпорядженні було вказано, що облдержадміністрація рекомендує максимально залучити до виконання робіт по утриманню і ремонту переданих у комунальну власність доріг і вулиць потужності шляхобудівельних організацій “Облагрошляхбуду”. В області 6 тис. км доріг та вулиць сільських населених пунктів, які не входять до мережі доріг загального користування, із них лише 65 відсотків з твердим покриттям. Жахливий стан цих доріг не забезпечують безвитратне перевезення сільгосппродукції та нормального існування населення, яке проживає в сільській місцевості. Хіба можна спокійно ставитися до того, що за тривалий час не збудовано жодного кілометра дороги з твердим покриттям між селами? Результат — за минулий рік зникло з карти Волині 8 населених пунктів. Можливо чиновникам треба переходити від слів до діла, бо як висловився Микола Романюк: "Реконструкція дороги - наша спільна справа. Ми мусимо це зробити разом, від цього залежить світовий авторитет Волині й України. Від нас усіх залежить - буде дорога чи ні".

Василь Квітка