Днями до редакції газети «Волинь-регіон» завітали ветерани Великої Вітчизняної війни Орлов Федір Денисович - голова обласної організації інвалідів війни і Збройних Сил, Капітоненко Микола Іванович – голова обласної організації ветеранів України, Кудряшов Павло Георгійович, Петренко Георгій Павлович, Єщенко Володимир Дмитрович та Гончаренко Іван Петрович.

Вони прийшли в редакцію газети поділитися своїм болем, з надією, що ми вислухаємо і донесемо цю біль до тих, хто вже списав їх в історію.

Сьогоднішня влада поставила ветеранів на межу виживання. У гонитві за портфелями вона взагалі забула про людські потреби. До того ж, саме у кризовий період уряд замість допомоги громадянам, які дійсно її потребують, ще більше заганяє своїми рішеннями у глухий кут.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якщо б він був дієвим то, як кажуть самі ветерани, кращого їм годі і бажати. У законі налічується близько 27 пільг для цієї категорії громадян. Це і безкоштовне лікування та медикаменти, ремонт помешкання, безоплатний проїзд тощо. Разом з тим, більшість із вказаних гарантій соціального захисту не виконуються взагалі, інші частково. Наприклад, так звані ветеранські аптеки, дають знижку у 5%, а що це вирішує для пенсіонерів, відповідно до рівня сьогоднішніх доходів та цін на ліки? А 7 гривень до пенсії, які уряд Тимошенко пропіарив як власну плідну роботу, можна вважати не заслугою, а соромом Кабміну.

Свого часу влада пообіцяла, що військові пенсіонери будуть отримувати пенсію у тому розмірі, що й діючі офіцери. Зараз про ці обіцянки практично не згадують. Адже на сьогоднішній день зарплати військових зросли у кілька разів, а до ветеранських пенсій долі продовжують додавати тільки копійки. Щоправда, окремі військові через суд у Стразбурзі все ж добилися нормальних пенсій, вони відсудили 40 тисяч гривень відшкодувань, всі ж інші продовжують отримувати мізер.

«У Луцьку ще можна хоча б якось допомогти ветеранам, а про тих, хто живе в районах, мабуть взагалі, забули. Усі ветерани з районів їдуть в Луцьк лікуватися. Внаслідок цього лікування у госпіталі скорочують із 24 днів до 14, оскільки наплив людей дуже великий. Відповідно лікуватися потрібно самостійно, а ціни на ліки зараз просто захмарні. А базова пенсія інваліда війни 1200 гривень. На сьогоднішній день, на лікування у госпіталі очікує черга до 200 чоловік».

«Я», - говорить Федір Орлов - «лікувався і в госпіталі, і у обласній лікарні різниця і в лікуванні, і у харчуванні суттєва. Оскільки, в госпіталі виділяють на ці потреби понад 30 гривень, а в обласній лікарні 1,50-2 гривні на добу. Стає зрозумілим, чому ветерани та інваліди ВВВ мають таке бажання потрапити на лікування у госпіталь. В одній із постанов зазначено, що у всіх медичних установах щоденно інваліду, учаснику ВВВ повинні виділяти на харчування 36 гривень і 40 гривень на ліки. Нами був зроблений аналіз по районах. Ця постанова у повній мірі виконується лише в госпіталі, що в обласному центрі, а у районах виконується по-різному: на харчування ще щось виділяєтся, а за ліки вимагають грошей».

Все це говорить про те, що у ситуації економічної кризи помаранчева влада намагається всіляко перекласти її на плечі соціально незахищених верств населення. Що переслідує своїми діями уряд Тимошенко так вдало керуючи? Ветерани неодноразово зверталися до прокуратури із питанням невиконання чинних законодавчих актів на місцях. Проте постійно отримували відмовки. Після довгого очікування в черговий раз відповіді чиновники нарешті повідомили ветеранам, що взагалі не займаються такими питаннями. Людям старшого покоління все гірше і гірше стало добиватися від владців справедливості.

Ветерани скаржаться: «Абсурд, орган, який повинен контролювати виконання законів ігнорує їх, та зневажає людей, які боряться за свої права даними їм державою . Парламент видає закони, які не виконуються і немає до кого звернутися за правдою. В законі вказано також, що держава повинна сприяти і функціонуванню ветеранських організації, в першу чергу звичайно фінансово. Але ті кошти, які на сьогодні виділило керівництво області організаціям – це просто копійки. Наприклад, на організацію інвалідів війни і збройних сил обласна влада виділила всього 3000 гривень на рік, цього вистачає лише на папір, та вінки для побратимів. За мінімальним кошторисом, який офіційно подала наша організація нам на цей період потрібно щонайменше 24 000 гривень.

Але це лише матеріальна сторона питання, а є ще й моральна. Нас підкошують і вбивають окремі постанови, рішення влади про перейменування вулиць, видання книг, які не завжди містять правдиву інформацію і мають на меті дискредитувати радянських воїнів. Нещодавно на засіданні в обласній адміністрації нас попросили активніше проводити серед молоді освітню роботу. Ми не проти, але ж потрібно і владі бути послідовною у своїх вчинках. Наприклад, ми приходимо, розповідаємо про події ВВВ, про подвиги окремих солдат, а за нами заходять представники ОУН УПА і говорять тим же учням, що ми воювали проти німців і проти радянських військ, які окупували Україну. На Волині ми бачили цей визвольний рух. Виникає запитання, про яке виховання може йти мова, якщо дитині складно зрозуміти таку ситуацію. І внук, приходячи додому, ставить дідові обвішаному орденами питання : «Діду, а ти окупант?» А дід свого часу саме за Україну ризикував життям.

На догоду владним інтересам починають знищувати пам’ятники радянським воїнам. Вандалізм стає узаконеним. Могили невідомим воїнам заростають бурянами і нікому немає до них діла. Нам прикро, що відбуваються усі ці речі і ми просимо владу все ж звернути на нас увагу, бо ветеранів на сьогодні залишається все менше і доживають вони вік у надзвичайно складних умовах».

Партія регіонів переконана, що для України є катастрофічним уже пів року залишатися без будь-якої урядової програми виходу з економічної і політичної кризи. Влада в Україні діє безсистемно, некомпетентно, поглиблюючи таким чином існуючу в державі кризову ситуацію.
Прикро, що помаранчеві стратеги, не беруть до уваги Антикризову програму Партії регіонів, яка могла б полегшити життя українцям загалом і ветеранам зокрема. Це і збільшення розміру прожиткового мінімуму із врахуванням реального рівня споживчих цін, збільшення пенсій, державної допомоги, безкоштовного медичного обслуговування та багатьох інших повсякденних проблем. Саме на такі кроки очікують сьогодні українці, наразі ж помаранчева влада займається пустослів’ям і внутрішньопартійними колотнечами.

Стає очевидним, що війна для ветеранів не завершилася і до сьогодні. Оскільки, за панування такої влади їхні проблеми і далі залишаються невирішеними…

Редакція газети «Волинь-регіон».