Уже втомив усіх своїм моралізаторством і потрібністю Володимир Литвин. Він так ліпить із себе героя, що аж нудно дивитися і слухати. Але якщо розібратися, то за високими словами про людей і долю країни стоїть елементарне бажання будь-що зберегтися у владі, з якої його можуть от-от викинути. Тому пан Литвин відхрещується як може від авантюрної, злочинної політики Тимошенко з Ющенком, хоче уникнути відповідальності за все те, що накоїли в країні ці бездарі і популісти. Коли створювалася коаліція, Володимир Литвин заявив, що його фракція не претендує на посади міністрів. Насправді Литвин станом на сьогодні контролює державні відомства і корпорації з мільярдними оборотами. Заради збереження на посаді Тимошенко переуступила Литвину посади керівників «Укртрансгазу», «Укрзалізниці», Держрезерву та Держкомітету земельних ресурсів. А буквально нещодавно на посаду другої людини в «Укрзалізничпостачі» - це державне підприємство здійснює матеріально-технічне забезпечення всієї залізниці – прийшов Вадим Гривковський – депутат від блоку Литвина. Тому спікеру потрібно розділяти відповідальність разом з Тимошенко, бо він у владі. Отже Володимир Михайлович зігравши в «коаліцію» з Тимошенко, тихенько привів на посади своїх людей і вони разом з БЮТівцями тирять з бюджету величезні кошти, яких так не вистачає сьогодні селянам, освітянам, медикам та залізничникам. Щоб не бути голослівними, наведемо оприлюднені нещодавно на основі документів факти про діяльність представників блоку Литвина. Саме так, тому що ці посади литвинівці отримали за квотою, як учасники цієї нещасної коаліції. Тож подивимося на діяльність новопризначеного керівництва Держкомрезерву та його структур. Очолює комітет Сергій Ганжа, а державне підприємство «Ресурспостач», що підпорядковується комітету - І.Коломієць. Обоє призначені за квотою Литвина. Оприлюднені документи доводять, що ДП «Ресурспостач» в часи пікового загострення економічної кризи придбав 10 нових авто для потреб новопризначеного керівництва Держкомрезерву. Автомобілі найновіші - 2008 року випуску, і коштували - 5 млн 460 тисяч гривень. Зокрема, це ми бачимо за актом прийому-передачі п’ятьох "Тойот Камрі" та двох "Тойот Прадо", підписаним керівником ДП «Ресурспостач» І. Коломійцем 15 січня 2009 року. Також є акт прийому-передачі одного Лексуса, підписаний І. Коломійцем 26 січня 2009 року та акт прийому-передачі двох "Тойот Камрі", підписаний ним же 28 січня 2009 року. У покупці нових автомобілів вражає не стільки той факт, що її здійснило збиткове державне підприємство, і навіть не той, що вона відбулася в період економічної кризи. Справжня сенсація - це ціна, по якій купувалися автомобілі. Ось, наприклад, візьмемо авто "Тойота Камрі", яких ДП «Ресурспостач» закупив 7 штук. Кожна обійшлася в 440 тисяч грн. Це занадто висока ціна для цієї марки автомобіля, і в ДП «Ресурспостач» це прекрасно знають. Адже за три місяці до купівлі цієї партії автомобілів «Ресурспостач» вже придбав одну "Тойоту Камрі" за ціною 248 тисяч грн. Цю інформацію можна знайти на сайті тендерних закупівель за 1 жовтня 2008 року. Хтось може помилково подумати, що ціна так непомірно виросла через курс долара. Однак, якщо зайти на сайт офіційного дилера, то можна впевнитися, що "Тойота Камрі" в найдешевшій комплектації нині коштує 207 тисяч, а в найдорожчій 286 тисяч грн. Тому майже всі куплені ДП «Ресурспостач» автомобілі, тягнуть на 290 тисяч грн. А тепер запитання: а чому тоді для ДП «Ресурспостач» одна "Тойота Камрі" коштувала 440 тисяч грн? Така сама ситуація з "Тойота Прадо". В автосалоні в найдорожчій комплектації цей автомобіль коштує 418 тисяч. А ДП «Ресурспостач» купив за ціною 530 тисяч. Аналогічна переплата і за "Лексус" - 150 тисяч грн. Отже, за грубим підрахунком, переплата 150 тисяч на кожному автомобілі в сумі дає півтора мільйона викинутих на вітер державних коштів. Але, як відомо, гроші нікуди не пропадають, згідно їх кругообігу в природі, якщо хтось переплачує, інший збагачується. В даному випадку втратила держава, а збагатилися, напевне, державні чиновники, які представляють «борців за справедливість» з оточення спікера. Переплата півтора мільйона гривень за партію автомобілів в будь-якому разі на совісті квоти блоку Литвина. Адже в опублікованих договорах чорним по білому написано: «Ціна визначається в актах прийому-передачі на момент передачі автомобіля». Отже, нереально високі ціни на закуплені в січні ДП «Ресурспостачем» авто, це творчість нинішніх «комірників Батьківщини» з блоку Литвина. Якщо це правда, то вся ця історія з закупівлею автомобілів для керівництва Держкомрезерву - це груба та нахабна махінація. Це не просто зловживання, це Злочин з великої букви. Тому може менше треба про мораль говорити і когось повчати!
Олександр Іванюк
При підготовці матеріалу використані документи, опубліковані на сайті «Оглядач»
Уже втомив усіх своїм моралізаторством і потрібністю Володимир Литвин. Він так ліпить із себе героя, що аж нудно дивитися і слухати. Але якщо розібратися, то за високими словами про людей і долю країни стоїть елементарне бажання будь-що зберегтися у владі, з якої його можуть от-от викинути. Тому пан Литвин відхрещується як може від авантюрної, злочинної політики Тимошенко з Ющенком, хоче уникнути відповідальності за все те, що накоїли в країні ці бездарі і популісти.