7 квітня пройшов Усесвітній день здоров'я. Цього дня слід не лише задуматися над своїм здоров'ям, але і над майбутнім України, адже здорова нація – це запорука успішного розвитку країни. Фізичний стан, хороше самопочуття громадян є дуже важливим питанням для кожного суспільства, кожної держави.

А для України здоров'я людей є дуже актуальною проблемою, оскільки щорік зростає кількість людей, хворих туберкульозом, серцево-судинними і онкологічними захворюваннями, піднімається рівень смертності не лише серед працездатного населення, але і серед дітей і юнацтва.

Недостатня фізична підготовка підростаючого покоління і слабке здоров'я юних українців в майбутньому може скоротити тривалість життя, яке вже на сьогоднішній день виділяє Україну на тлі інших країн в поганому світлі.

- Зрозуміло, що народні депутати продовжують наполягати на тому, щоб надати працівникам медицини статус держслужбовців, що дозволило б підвищити їх соціальну захищеність, вирішити проблему заробітної плати лікарів і кадрового забезпечення установ охорони здоров'я, особливо в сільській місцевості. В даний момент рівень надання медичних послуг в цілому по Україні і так низький, особливо якщо порівнювати з європейськими країнами, але на селі він просто незадовільний.

Через нестачу фахівців закриваються фельдшерсько-акушерські пункти. Не вистачає устаткування для діагностики і лікування хворих. На декілька сіл працює лише один пункт швидкої допомоги, фахівці якого із-за недостатнього фінансування не можуть своєчасно і якісно здійснити допомогу хворому.

У селах Волинської області, як і по всій Україні – актуальні проблеми «швидкої допомоги» і надання першої необхідної медичної допомоги.

По-перше, не у всіх сільських оселях є телефонний зв’язок, по-друге, переважна частина карет «швидкої допомоги» – зношені і знаходяться на ремонті або ж у надзвичайно зношеному стані.
Окрім того, в сільських закладах охорони здоров’я існує серйозна проблема - 
дефіцит кваліфікованих медичних кадрів.
Також однією з актуальних бід сільської медицини є недостатнє державне фінансування, як на медичні препарати, загалом, так і на ліки для надання першої медичної допомоги, а також на пальне, що часто призводить до того, що карети «швидкої допомоги» не завжди можуть здійснити виїзди і пропонують людям добиратися до медзакладів своїм ходом.
Негативним фактором, який доповнює всю цю песимістичну картину – це одна з вічних проблем України і, зокрема сіл - якість доріг.
Якщо в сонячну погоду, коли все підсохло їх ще можна, з авансом, назвати «дорогами», то під час дощу чи взимку – це ніщо інше, як болото.
По таких шляхах складно добиратися лікарям до осель хворих, які часто потребують невідкладної та оперативної медичної допомоги.
То наскільки ж швидкі карети «швидкої допомоги? Чи це назва, яка вже давно віджила себе і втратила свій зміст?