Всі чудово знають істину: що нині посіємо-посадимо, те незабаром і їстимемо. А в Україні, вочевидь, незабаром взагалі нічого буде їсти. Загрозу продовольчій безпеці країни, а простіше сучасний голодомор провокує нинішня політика урядовців щодо аграріїв. Нещодавно прем’єр-міністр Ю. Тимошенко мала проводити селекторну нараду з цим сектором економіки, але, мабуть, не знала що сказати людям, тому вирішила її скасувати.

Якщо у попередні роки Тимошенко і Ющенко заявляли з усіх трибун, що пріоритет державної політики - підтримка аграрного сектору і влада все зробить, щоб зростали обсяги кредитування через державні програми, компенсовувались витрати підприємств на гектар посіву, на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання, стимулювалося придбання елітного та високорепродуктивного насіння тощо. Нині ж державна підтримка агропромислового комплексу у 3,6 раза менша минулорічної. Не акцентовані напрями використання коштів державного бюджету, відсутні порядки їх використання. Взагалі замовчуються проблеми пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції як товаровиробниками, так і переробними підприємствами.

Окрім підтримки, яку мала здійснювати держава по відношенні до аграріїв, Тимошенко ще й вирішила заробити на бідних селянах, запровадження з 2009 року спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість реалізованої сільгосппідприємствами продукції, а також діючий механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на продукцію рослинництва та тваринництва вже призвели до зростання вартості продукції переробної галузі, скорочення обсягів виробництва у харчовій і переробній промисловості – у межах 40%. І все це на тлі постійної, коли повзучої, а коли й галопуючої інфляції.
То про яку підтримку йде мова?

«Для багатьох фермерських господарств, які взялися за вирощування чи вигодівлю потрібна відстрочка по кредитах хоча б на півроку, інакше вони збанкрутують; необхідно хоча б для окремих сільгоспвиробників відновити програми кредитування, надавати короткотермінові товарні кредити», навіщо помаранчева влада надає під низькі відсотки кредити банкам, а ті в свою чергу заробляють шаленими відсотками на бідних аграріях, не цінуючи їхню важку працю. Невже важко прописати державні кредитні програми, хоча б я к у сусідній Білорусі, щоб люди могли і посіяти і пожати і техніку закупити.

Що ж відбувається в Україні? За інформацією Державного комітету статистики України виробництво тракторів для сільського і лісового господарства в Україні в січні-лютому скоротилося на 97,9%, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, - до 22 штук, а виробництво легкових автомобілів – на 83,2%, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, - до 11,4 тис. штук.

Виробництво сівалок в Україні в січні-лютому скоротилося на 97,0%, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, - до 45 штук, а борін дискових – на 93,3% – до 41 штуки.
Помаранчевий період направлений, щоб добити селян і за безцінь поскуповувати їхні паї і перепродати за кордон. Ось реальна мета цих «демократичних» політиків.
Джерело: Всеукраїнський сайт новин www.LIVEinUA.com