"Коли люди йдуть на вибори, рішення можуть відрізнятися від тих, що були прийняті рік тому, коли програма (фінансової допомоги Україні) розроблялася", - сказав він.

"Зараз - особливий період, так що, безумовно, нам треба почекати результату виборів, щоб мати можливість продовжити роботу з урядом", - додав він.

Як відомо, у листопаді 2008 року МВФ схвалив для Києва дворічну програму stand-by на суму близько 16,4 млрд. доларів і за цей період вже видав трьома траншами 10,5 млрд. доларів. У разі виконання владою умов програми Фонд обіцяв виділити країні до кінця 2009 року ще 3,8 млрд. доларів.

Невже "все пропало"? Схоже на те. Доки грім не гряне – реформ країна не дочекається. Прибічники Тимошенко в один голос стверджували, що гроші МФВ – це свіжа кров у вітчизняну економіку. Втім, як показав час, знаходились ті, які робили цій економіці регулярні кровопускання і країна так і не побачила на практиці 10,5 мільярдів доларів, що поповнили національний бюджет. Хоча ні і білборди, і концерти, і сіті лайти вимагають неабияких капіталовкладень, отже гроші для уряду напередодні виборів були аж ніяк не зайвими, щоправда йшли вони не за прямим призначенням, але на це мало хто зважав – народу потрібні видовища і йому їх забезпечували у повній мірі. Хтозна, можливо розпорядники фонду врешті зрозуміли, що кошти йдуть на передвиборчу кампанію Тимошенко, а добробут громадян при цьому залишається поза увагою.

Самовпевненість керівниці уряду зіграла їй не на руку. На сьогоднішній день крок МВФ уже дається взнаки. Адже гроші повинні були прийти в Україну напередодні чергових розрахунків за російський газ. Як розвиватиметься ситуація в подальшому важко спрогнозувати. Не виключено, що можливі перебої у період опалювального сезону, невиплата зарплат працівникам бюджетної сфери тощо. Адже будь-який економіст розповість, що країна протягом останніх років перебувала у режимі підсмоктування, тобто гроші надані валютним фондом йшли не на стабілізацію економіки, а на забезпечення популістських обіцянок Юлії Тимошенко. Рано чи пізно подібна діяльність показала б свої результати. Адже виробництво, яке по суті є рушійною силою будь-якої економіки знаходиться у комі, без нього кредитні вливання виглядають як чергова доза наркотиків. Потреба в них виникатиме щораз більша, а плата буде високою.