 Один з класиків сказав: «Найкраща влада – це та влада, якої народ не помічає…». Що ми маємо сьогодні? Яка наша влада і як вона дбає за тих, хто посадив її на престол, хто дав усі важелі в руки лише з єдиною надією і бажанням – жити краще, жити за європейськими стандартами. Як ми живемо зараз? Звісно, по-європейськи! От лише треба чітко розмежувати, що у нас є європейського. Кожен, хто ходить в магазин, на базар скаже, що європейське лише одне у нас – ціни!!! Все решта – не від світу сього. Доходи громадян ставлять під сумнів не лише достойне життя, а й саме існування. Ми усі виживаємо. Потрібно дивитись правді у вічі і сказати відверто – так далі не може продовжуватись. Що для цього треба зробити? Ну, як мінімум, обрати достойних, тих людей, які можуть ефективно працювати і своєю роботою покращити добробут українського народу. На жаль, останні п’ять років ми лише жили по інерції, нічого не розвинули, нічого не впровадили і розбазарили усе що ще мали… Де обіцяний мільйон створених нових робочих місць? Зараз це може бути риторичним запитанням… А це одна із догм їхнього передвиборчого чорного цинічного піару!
«Їх руки нічого не брали!» - як це принизливо мати таких вождів, які накравши мільярди, запланувавши наперед переворот-майдан, так обдурили простих людей! На очі навертаються сльози а серце обливається кров’ю від того, що нас, українців п’ять років тому «кинули як лохів», «розвели по повній» і обдурили весь цивілізований світ. Демократія – дифініцум цього терміну заключається в тому, що народ через певні владні інститути проводить комплекс заходів та міроприємств орієнтованих на різні часові терміни на впровадження мудрої, виваженої та справедливої політики, політики, яка має слугувати народові, а не знищувати його. Що ми маємо сьогодні? Коли наш Президент займається лише виключно голодомором, Колківською республікою, храмами та монастирями, врученням високих нагород, створення національних ВУЗів при цьому аж ніяк не покращуючи їхню базу, лається зі своїми колишніми польовими командирами не маючи при цьому на них ніякого впливу, Уряд на чолі з Юлією Володимирівною грубо винищує не лише нині живих, не даючи гідних заробітних плат, скорочуючи робочі місця, ставлячи у регіонах до влади намісників-непрофесіоналів, які часто-густо отримують у своїй трудовій книжці перший запис – міністр, заступник міністра, перший заступник голови районної державної адміністрації, і т.д., адже приймальник цукрових буряків має приймати цукровий буряк, а банкір працювати в банківській сфері, учитель історії викладати ну як максимум політологію. Наші керманичі найвищого рівня винищують наступні покоління, завозячи непридатні до вживання продукти харчування, продукти, які виготовлені з ГМО при цьому не даючи можливості розвивати власне сільське господарство і переробну харчову галузь… Це злочин проти всього українського народу, це геноцид, наслідки якого відчують наступні покоління. Хто керує державою? Непрофесіонали.. Який ми маємо приріст населення по Україні? Мінусовий. Що зроблено для покращення добробуту та життя простого роботяги? Нічого. Абсолютно нічого. Це так в загальному, а якщо більш конкретно… Зібрати за одну ніч стотисячний майдан з забезпеченням продуктами, гарячею кухнею, палатками, одягом неможливо. Це планувалось наперед. Свого роду це був державний переворот.
Проаналізувавши соціально-економічний стан 2002 – 2004 років, можна, оперуючи статистичними даними, сказати наступне: Уряд Віктора Януковича був найбільш ефективним в своєму господарюванні в порівнянні з іншими урядами, економіка нарощувала свій потенціал і розвивалась, відбулись певні соціальні зміни, які покращили відчутно добробут людей. Для прикладу – підняття пенсій у 2,5 рази у вересні 2004 року. З того часу по нині ніхто такого і близько не робив. Впроваджувались нові з вагомим фінансовим підкріпленням з Державного бюджету Програми розвитку цілих галузей народного господарства. Усе робилось в комплексі і в кінцевому результаті давало такий ефект, від якого уся Європа жахалась – ми розвивались найшвидшими темпами, приріст валового внутрішнього продукту у 2004 році був найвищим у світі – 16%! Але «помаранчева революція» це все перекреслила.
Перекреслила вона і ціну на газ у 50 доларів за 1000 метрів кубічних до 2012 року, знищила стабільність, яка уже була – активно розвивався малий і середній бізнес – люди брали кредити на придбання житла, автомашин, відкривали власні справи створюючи при цьому нові робочі місця та платячи податки до бюджетів усіх рівнів. Зараз цього і близько немає. Які ціни зараз на житло? Під які відсотки банки надають кредити і чи є цей кредитний портфель взагалі сьогодні? Усе заціпеніло. Ми стоїмо зараз на краю прірви і наші вожді закликають нас зробити крок уперед обравши Президентом когось із «демократів». Мабуть досить уже цієї демократії під помаранчевими стягами! Що можна говорити про людей, які разом клялись на майдані у вірності і відданості один одному і народові України, а зараз воюють між собою за владу не гребуючи ніякими методами? Прикладів цьому є безліч… 13 травня 2008 року – Щорічне Послання до Верховної Ради України Президента України Віктора Ющенка мало би бути. Однак, та, яка клялась і божилась у вірності Віктору Андрійовичу, напередодні на засіданні фракції віддала наказ про блокування роботи Верховної Ради України. Де це бачено щоб члени однієї команди виносили свої чвари на всенародний, більше того на міжнародний осуд при цьому руйнуючи країну? Володимир Зеленський зі своїм «Кварталом» так охарактеризував нинішню помаранчеву демократію: «Куда уехал цирк? А цирк не уезжал, мы целою страной Европу развлкаем…» Голосуй після цього за них… Хто з міністрів – силовиків є кадровим офіцером? Сьогодні Міністерство внутрішніх справ є нестримною силою, яку не в змозі зупинити ніхто в Україні – вони користуються найбільшою владою і по суті є безпідконтрольні. Що робитимуть рядові офіцери після витівок Юрія Віталійовича? Хіба можна так поводитись з найвищим посадовцем нашої держави – Гарантом Конституції, нахабно піти з наради і потім при представниках засобів масової інформації ще й звинувачувати його у лобіюванні чиїхось інтересів, згадувати гріхи тестя і т.д.? Він покликаний дотримувати норму закону, а він, бачте, знаючи про його порушення, покриває. То це не є злочином? Де мораль, порядність, фаховість врешті-решт. Це рівень міністра, який відверто «ліг» під Юлю Володимирівну маючи на меті втриматись на плаву. Добрий, поганий, але це Наш Президент… Ми повинні повчитись у росіян, у поляків їхнього шовінізму. Чому ми, маючи демократію, не можемо нічого сказати? Чому нам говорять, що у нашій державі Україні все добре, все нормально? Ми що, не частина України? Не зрозуміло. А нам все брешуть і брешуть, роблять приписки, а попробуй виступи – тебе одразу присадять, принизливо накапостять в душу. Прикладів цьому є безліч. Чому якщо ти маєш свою думку і ти у вирішенні того чи іншого питання маєш своє бачення, тебе обов’язково спочатку виключать з партії а потім позбавлять депутатства. Є приклади цьому, є. Є і в нашому районі. Чому у помаранчевих немає єдності? З якими потугами обирали нині діючого Прем’єра в парламенті? Яким чином переконали Єханурова? Дали міністерство, потім викинули і обізвали ще й жидом і це при тому, що він бурят… сміх та й годі… Але це сміх крізь сльози. Потім Юрій Іванович вибачався за те, що голосував за Юлію Володимирівну, але уже пізно. А як обирали голову Рожищенської районної ради? За другою спробою ледь-ледь… Не здатні «помаранчеві» демократи бути успішними, просто не здатні. А як поливають наші вожді брудом один одного привселюдно, не соромлячись того, що покликані виконувати функції Держави? Де їхня етика, мораль, культура поведінки? Це державні службовці найвищої категорії. І це все була єдина команда, команда віддана народові і готова на все заради народу. В принципі вони і готові на все. Правда заради своєї користі і втілення своїх амбіцій. Хотілось плюватись, коли на спільній прес-конференції прем’єрів Росії і України Володимир Путін не зовсім коректно говорив про нашого Президента. Яка повага сильних сусідів до нашої влади зокрема і до українського народу в цілому? Це ж треба ще так вміти – розбазарити усю довіру, порвати усі зв’язки… Стосунки наших помаранчевих лідерів з сусідами нагадують байку про слона і моську… А що при цьому Юлія Володимирівна? Тоді вона відверто і цинічно здала нашого Гаранта Конституції, бо Вона, бачте без краватки точно, здала і висміяла. Завтра здасть нас з Вами, здасть без сумнівів. Яка може бути довіра до людей, які вчора привселюдно клялись-божились один одному у вірності і голову клали на плаху за народ, а сьогодні один одному гризуть горлянки заради влади? Простим людям наче щось пороблено: Юля, Юля, Юля… А що Вона та Юля? Хто їй не дає робити благо для людей? Всі можливості у неї для цього є. Вона господар в домі. А який же це господар, якщо йому хтось там щось там заважає? Це поганий господар, дуже поганий господар. Коли по радіо і телебаченню звучить з вуст Юлії Володимирівни антиреклама на Януковича – робиться бридко і якось не по собі. Чого Вона мовчить про те, про що говорить весь схід України? Дворічна дитина лишилась без матері і виховувалась батьком. Важке дитинство, гостра потреба самостверджуватись, самореалізуватись… Але це було у несформованому ще віці, коли підліток легко попадає на хибний шлях і піддається впливові ще не аналізуючи і не передбачуючи наслідки. Де наше розуміння цього? Промислові центри і не лише в Україні завжди були місцями підвищеного ризику вплутатись у неприємні справи. Однак навіть після всього цього, людина йшла вперед, хотіла жити і працювати, змінилася і з часом керувала автотранспортним консорціумом Донбасу і отримала заслуженого працівника транспорту України. А стати губернатором такого регіону, це не є вдячність за підтримку і галас на майдані, а, мабуть, заслуга за пекельну працю і ділові характеристики. Хто щось подібне має з нинішньої влади? Людина, яка була опущена на самісіньке дно суспільства, найшла в собі сили вибитись в люди. Хто з нас має бездоганне минуле? Глибоке переконання, що ніхто. А Віктор Федорович зумів досягти висот як в науці так і в професійній галузі, зумів згуртувати навколо себе команду професіоналів, людей, які досягли певних висот в житті і заробили статки. На це нам потрібно рівнятись і за цим йти. Працюючий бізнес – податки до бюджету, нові робочі місця, розвиток інфраструктури. Інша справа коли за лідером сердечних є огріхи, які сталися уже у зрілому віці, коли свідомо перевозила не задекларувавши через українсько-російський кордон якихось там сотню тисяч доларів… Загалом по даній постаті ще й досі є не закриті справи… Чого про це ніхто не говорить?
Якщо Юлія Володимирівна офіційно декларує мізерні у порівнянні з іншими кандидатами в Президенти статки в межах до 500 тис грн. і при цьому не має ні власного житла ні авто, то чи потрібен нам такий управлінець, такий менеджер, який розбазарив весь паливно-енергетичний комплекс України (на посаді міністра ПЕК за прем’єрства Ющенка) і маючи такий багатий життєвий досвід і послужний список, якому можна заздрити білою заздрістю, не заробив ні копійки. Та окремі бізнесмени в нашому районі мають набагато більші статки і це є нормальним в ринкових умовах. Звісно, вона бреше. За даними окремих зарубіжних аналітиків Прем’єр-міністр має статок, який вимірюється орієнтовно в 11 мільярдів доларів. Якщо всі крали, то Вона мабуть заробила, бо лише одна Вона працює. Смішно. Найгірше з усього цього те, що вони відверто брешуть і навіть не червоніють. Бреше уся їхня команда від верху до низу. Представлення в газеті одного з посадовців району гласило, що він одружений. На той час він був розлучений. Від спільноти району свідомо приховали цей факт. Можна їм вірити? Де обіцяна тисяча гривень згорілих заощаджень? Де професійна контрактна армія з 1 січня 2008 року? Чорний брудний жорстокий піар, яким Вона нас годує. Скільки можна це терпіти?
А чого варта безоплатна приватизація землі? Це все кістки, які кидають народові для того щоб відвернути увагу від нагальних гострих проблем які є сьогодні. Для прикладу, першочергово на безоплатну приватизацію планувалось виділити з Державного бюджету майже шість мільярдів гривень, але з часом ця сума зменшилась аж до п’ятисот мільйонів. Виготовляти технічну документацію зобов’язали у грубій нахабній формі приватні суб’єкти господарювання в такий спосіб: не будете робити те, що ми Вам кажемо безоплатно, з 1 січня 2010 року ми переглянемо доцільність видачі Вам ліцензій на даний вид робіт за гроші. Тобто, безоплатно виконуєш піар-вказівки «помаранчевих демократів» - може й далі будеш функціонувати, а ні – то й ні. Прикро слухати вислови спеціалістів стосовно цієї «заманухи». Ця робота за задумом Юлії Володимирівни мала б бути проведена до 1 січня 2010 року. Скільки ж державних актів отримали люди з району на землю? Ніц немає. Янукович перебуваючи при владі ефективно працював. Правда, плодами його роботи завжди користувались інші говорячи при цьому, що це їхня заслуга. У минулому році агарний сектор економіки району отримав за Програмами фінансової підтримки по усіх категоріях суб’єктів господарювання 5,6 млн. грн. Ці кошти були закладені у бюджет по цільових Програмах Урядом Януковича. В цьому році Рожищенське сільське господарство отримало лише 32% від минулорічного і це при тому всьому, що існуючий диспаритет цін на засоби виробництва і сільськогосподарську продукцію мав би спонукати владу до нарощення фінансування важливого для держави сегменту економіки. Ні, доб’ємо будь-якою ціною. На наступний рік видатки на сільське господарство передбачаються у ще менших обсягах і кошти «будуть» виділятись із резервного фонду Державного бюджету. А що таке резервний фонд? По іншому коштів немає і їх не буде. Не сподівайтесь. Закупівельна ціна літра молока переробниками – гривня, одна єдина гривня. Ціна на дизельне пальне – в сім разів вища. Тут треба працювати. Натомість ми впроваджуємо «пілотні проекти» – створюємо обслуговуючі кооперативи. Кому вони потрібні при такій політиці? Ми маємо досвід з господарювання таких структур. Вони уже були в районі. Яка їх доля? Ліквідація в результаті неефективності роботи. Просто лише замилювання очей людям. Чого варті Постанови Кабінету Міністрів України стосовно підтримки галузей народного господарства без фінансів? Нічого. Це порожнє місце. Папір папірцем. Чому райавтодор працює лише три дні в тиждень з усіма вихідними з цього наслідками? Заробітня платня мізерна, ніяких дорожніх робіт практично не проводиться. У нас що, дороги в ідеальному стані? Чому зобов’язали працівників Волиньобленерго написати заяви, що вони не мають нічого проти не підвищення заробітних плат, чому лікарі беруть відпустки і замість відпочинку їдуть у Росію на заробітки, на будівельні роботи, чому залізничникам платять лише 75% від заробленого, чому? Це крах. Крах надіям і сподіванням.
А як нас добила так звана «пандемія» свинячого грипу? Скільки Вони заробили грошей на цьому? Як виросли ціни в аптеках і ніхто нічого абсолютно не зробив по їх зниженню, бо аптеки, як правило, їхні. Та люди завжди хворіли на грип. Хворіли і будуть хворіти. Те, що він мутує і є різні віруси – це було постійно, оскільки кожен рік ми маємо нові віруси і це є факт. Чому з екранів телебачення по пандемії виступали лише політики, а не лікарі, не професіонали? Задурити, обманути, навіяти… Вони придумають будь-що, будь-які технології аби відволікти увагу людей від основного – як далі жити?
А те, що всіх вчителів і медиків зробити державними службовцями? Спекуляція. Державний службовець найнижчої ланки, ланка, яка є найбільш масовою, отримує лише 800 – 900 гривень заробітної плати в місяць і при цьому він не має права займатись будь-яким іншим видом діяльності, яка приносить прибуток. Це все окозамилювання. Інша справа, що зарплата губернатора складає в межах 17 – 20 тисяч гривень. А те, що кількість державних службовців треба скоротити? Їх кількість у співвідношенні до кількості населення складає лише 0,6%. Це є найнижчий показник в Європі та розвинутих країнах світу. Зокрема, в скандинавських країнах цей показник сягає до 4 – 5%. Чому вчителям не виплатили заробітну платню за листопад місяць? В чому справа? А чому учні дев’ятих класів по окремих предметах навчаються без підручників? Що зроблено для молоді? Де обіцяні кредити на пільгових умовах для придбання житла? Хто їх отримав? Взагалі, хто про них знає? Отримали ці кошти лише ті, хто має до них доступ. А працевлаштування? Окремим болючим аспектом і ганьбою для всіх нас, для сходу і заходу, для півдня і півночі, для центру України є те, що в світовому рейтингу по показниках проявів корупції – наша ненька - Україна лідирує у світі! Як так могло статись?
Адже руки нічого не брали… Чому Віктор Андрійович і Юлія Володимирівна не борються з корупцією? Чому вона процвітає? Замість того щоб усе спрощувати – у нас все ускладнюється. Для того щоб отримати будь-яку довідку нам необхідно подати дві довідки…
Альтернативою цьому всьому бедламу, цьому бардаку, цьому хаосу, який має помаранчевий колір є Партія регіонів і її лідер Віктор Янукович. І це без сумнівів. Його перемога на президентських виборах – наше спасіння і наш порятунок, розвиток держави і впевнене ствердження на міжнародній арені. Не варто базікати і виставляти на показ запонки у рукавах сорочки чи вихвалятись намистом і зачіскою та новою спідницею.
Потрібно працювати Основа передвиборної програми Віктора Федоровича була побудована на зверненнях громадян України під гаслом «Почую кожного!». Його програма – це шлях до політичної стабільності та економічного процвітання. Його мета – добробут кожної родини, турбота про кожну людину. Його завдання – побудова ефективної держави і зростання національної економіки. Але основне в усьому цьому це те – що лише разом з сильним лідером ми зможемо відродити Україну і часу гаяти не можна, потрібно обрати того, хто дійсно не словом, а ділом. Як говорить сам Віктор Федорович – між ідеєю і ділом завжди повинно проходити якомога менше часу. Звісно, він не є великим оратором, не вміє так милозвучно говорити, але він вміє працювати. Східняки так говорять про нього – людина яка з глибин відходів суспільства зуміла піднятись до таких висот і при цьому сформувала навколо себе таку команду професіоналів і спеціалістів заслуговує уже при житті на пам’ятник. На відміну від Юлії Володимирівни, про яку в народі уже говорять що Вона – це артист розмовного жанру і яка усе більше втрачає своїх прихильників і її авторитет лопає як мильна бульбашка, Віктор Янукович впевнено завойовує позиції на території, про яку не так давно говорили «Юлін град».
Лише одних членів Партії регіонів в районі нараховується більше тисячі. Цей показник зріс суттєво за останній рік і все завдяки бездумній політиці влади, влади, яка має нас, українців навіть не за наймитів, бо наймитів хоча б кормили, а нас кинули напризволяще. До нас люди йдуть і йдуть, бідкаються, вболівають за майбутнє, не хочуть по простому кажучи жити погано і свідомо вступають в Партію регіонів, просто підтримують нас. Ми ростемо і ми переможемо! Сумнівів в цьому немає.
Віктор Федорович Янукович – це єдино можливий Президент, який буде обраний всенародно і це обрання буде чесним, бо уже народ не піде на поталу, він розпізнає всякий чин – і хто є син його по праву і хто по праву сучий син!!!
Максим Веремчук
|