 Як ВОНА може так ПРАЦЮВАТИ, що за два роки замість створення 2 мільйонів робочих місць, безробіття в Україні за інформацією Міжнародної організації праці перевищило ті самі 2 мільйони.
Що таке безробіття, сьогодні знає кожен: чи сам зазнав поневірянь у пошуках роботи, чи ділились сумним досвідом родичі або знайомі. Праця годує, приносить дохід, надає людині соціального статусу, створює відчуття потрібності суспільству, сім'ї. Втрата роботи завдає удару не лише по матеріальному становищу людини, а й по її психологічному стану. З'являється відчуття непотрібності, а неможливість підтримувати матеріальне благополуччя сім'ї пригнічує, зумовлює невпевненість у завтрашньому дні. Масове безробіття в Україні за часів керування «помаранчевих» стало суворою реальністю, сумним супутником життя більшості українців. За офіційною статистикою Держкомстату кількість громадян, які перебували на обліку в службах зайнятості з грудня 2007 (з настанням прем’єрства Тимошенко) по І півріччя 2009 збільшилась майже на чверть і становить понад 830 тисяч українців. Щоправда, це лише державна статистика - статистика Тимошенко. Однак, за статистикою Міжнародної організації праці безробітних в Україні у І півріччі було не 830 тисяч, як то неохоче задекларовано Урядом Тимошенко, а понад 2 мільйони з економічно активного населення, тобто з тих, хто за своїми віковими та іншими властивостями міг би і хотів працювати. Для порівняння: у 2006-2007 роках за прем’єрства В.Ф. Януковича обсяги та рівень безробіття в Україні, визначені за методологією тієї же Міжнародної організації праці, скоротилися на 11,4 %, і на кінець 2007 року вперше становили лише 6,9 %. У програмі Уряду Тимошенко «Український прорив: для людей а не політиків» ВОНА зобов’язалась щороку створювати по мільйону робочих місць. «Основним завданням реформ у соціальній сфері є трансформація політики у сфері зайнятості та ринку праці, що забезпечить не лише істотне підвищення рівня життя населення, а й формування середнього класу, соціальної структури відповідно до європейських стандартів. Для цього Уряд зобов’язується забезпечити розроблення та виконання Державної програми зайнятості, що сприятиме створенню щороку 1 млн. робочих місць…» Можливо ми чогось не бачимо, не дочуваємо, не розуміємо? Ми навіть вже не питаємо, де цей мільйон нових робочих місць у 2008 році, а у 2009? Як же ВОНА так ПРАЦЮЄ, що за два роки замість створення 2 мільйонів робочих місць, навпаки на 2 млн безробітних громадян стало більше? У Волинській області за матеріалами вибіркового обстеження населення з питань економічної активності станом на червень-липень 2009 року кількість безробітних працездатного вік ставить 44,9 тис. чоловік. Така ситуація склалася в країні, яка ще за радянських часів була найбільш індустріально розвиненою серед інших радянських республік, зараз кожний 10 громадянин є безробітним. Один з найпрацьовитіших народів в Європі виявився раптом непотрібним власній державі. У результаті мільйони українців змушені шукати щастя за кордоном, де професіоналізм українців достойно оцінили та легалізували. Український уряд просто не дбає про свій народ, а прем’єрка, балотуючись на пост Президента України, тільки те й робить, що глузує своїми рекламними біл-бордами, мовляв, «ВОНА – працює. Вона – це Україна» - і начебто в нас все добре. Втім, якщо в нас все так добре, то чому ж з кожним днем пересічний громадянин все частіше замислюється, куди б звідси утекти? В Грецію? В Іспанію? В Польщу? В Білорусь? Факти свідчать про те, що українців дедалі меншає: з кожним роком на 600 000 чоловік. З такими темпами і «завдяки» політиці нинішньої чинної влади Україна дуже скоро ризикує залишитися без своїх громадян.
За матеріалами Партії регіонів Степан Старчук
|