З усього видно, що «совок» серйозно закарбувався у ментальності старої керівної школи, тому реакція була прогнозована. Тоді, коли потрібно було негайно реагувати, чиновники влаштовували наради, інформували населення про те, що відбувається в світі і яким чином за кордоном ведуть боротьбу з невідомим вірусом. Тим часом, в Україні все було тихо, ніхто навіть припустити не міг, що хвороба може перетнути і наші кордони. Як виявилося – помилялися. Вірус не лише проскочив повз уважних прикордонників, а й стрімко почав завойовувати позиції.

Вголос про загрозу епідемії почали говорити лише після того, як померло понад 30 чоловік і тисячі виявились інфікованими. Є така українська прикмета, якщо влада каже не панікувати, саме час це робити, пригадайте хоча б заспокоєння прем’єрки на початку фінансової кризи. Зрештою, розмовами ситуації навряд чи можна зарадити, обіцянками теж. У Великобританії до можливих спалахів хвороби почали готуватися ще у квітні, а ми маючи такий багатий народний досвід про те, що сани потрібно готувати влітку прокліпали необхідний час. Варто зазначити, що перший випадок в Україні був зафіксований ще в серпні, а паніку здійняли аж у жовтні і причини об’єктивні.

Центр грипу, який створений у державі - недієздатний. Своєчасну профілактику в Україні ніхто провести не може, для цього немає необхідних тест-систем, які за словами Юлії Тимошенко були закуплені у достатній кількості. Також днями прем’єр озвучила інформацію про те, що в кожній області функціонує лабораторія для встановлення правильного діагнозу. Ці дані є абсолютно непідтвердженими. Свого часу уряд виділив 50 мільйонів гривень на закупівлю тест-систем. За інформацією тижневика «Дзеркало тижня», тендер виграла фірма, яка немає жодного відношення до їхнього виготовлення. Тижневик вказує, що генеральна прокуратура отримала необхідну інформацію і виясняє, куди пішли виділені гроші. Факти ж залишаються впертими. Сьогодні, на 46-мільйонне населення країни наявні лише 200 тест-систем, говорити про те, що уряд займається питаннями охорони здоров’я – верх цинізму. До того ж, ці тест системи закуплені аж ніяк не міністерством охорони здоров’я, а отримані в якості гуманітарної допомоги зі США.
Що зробила прем’єр? На світанку епідемії звезла до Києва багатотисячний мітинг і дала можливість вірусу, який міг би бути локалізованим, забуяти буйним цвітом. І говорити далі про турботу за націю – зайве.

На сьогодні очевидно, що профільне міністерство виявилось не готовим до спалаху епідемії. Ні вакцин, ні ліків навіть елементарних вітчизняних засобів для профілактики в наявності немає.

З екранів телевізорів Юлія Тимошенко заявляє, що пів мільярда гривень пішли на закупівлю необхідних медикаментів. Втім, аптеки демонструють зовсім іншу реальність: єдине, що залишається у великій кількості у фармацевтичних установах, то це черги. Препарат «Таміфлю», який за словами медиків єдиний помічний засіб проти каліфорнійського грипу не знайти і вдень з вогнем. До слова, упаковка цього препарату вартує близько 130 гривень. Виникає великий сумнів у спроможності окремих громадян придбати панацею. Право на його виготовлення має французька і одна українська компанія. На запитання кому вона належить заступник міністра охорони здоров’я відповіді не дав. Потрібно сказати, що ситуація у насправді є досить складною, тому що у Західній Україні почалася паніка і цим безсоромно почали користуватися аптеки, які підвищили ціни щонайменше вдвічі на окремі групи медпрепаратів. Ось і починає вилазити те, що називається повоєнним пережитком – бажання нажитися щоб не сталося. Жінка поблизу аптеки скрушно промовила: «Для наших людей чим гірше – тим краще.» В таких умовах починаєш поволі розуміти – не доведи Боже станеться щось в державі – першими затопчуть «свої». Банальна маска, яка у до епідемічний період коштувала 40-50 копійок вартує на сьогодні 3-5 гривень – це навіть не вдвічі збільшена ціна, а вдесятеро. До слова, у Західних країнах усе це розповсюджується волонтерами безплатно, громадяни зацікавлені в локалізації хвороби. Чи є ще запитання, чому ми так живемо? Мабуть, тому, що заслуговуємо… Решта ліків або відсутні, або продаються з-під поли, є вже й такі випадки. Знайомий лучанин сказав, що ходив до аптеки, на вітрині стояла упаковка з потрібним препаратом «Грипостат» за ціною 15 гривень. Аптекар повідомила, що продасть його за 20 без чека. Прем’єр говорить про перевірки, для перевірок в аптеках знайдеться все, так само, як у голодний радянський період для потрібних людей знаходилася і ковбаса , і лосось, і вірменський коньяк. То що змінилося з того часу, як показує практика – нічого.

У лікарнях ситуація не краща, за браком місць хворих відправляють додому, діагноз встановити не можуть, тому знімають із себе відповідальність. Зрештою, це мабуть не лікарська проблема, що відсутні усі необхідні засоби. Дільничні терапевти виписують рецепти на ліки, яких в аптеці не купити. Смішно, але ціни підняли навіть бабусі, які торгують лікарськими травами часником та цибулею, вони теж хочуть бути в темі. Тиждень тому ходила за лимонами до чаю, купила за 17 гривень кілограм, тепер їхня вартість майже 30 гривень, аналогічно з усіма продуктами, які мають антисептичні властивості.
Окремим рядком хотілося б пройтися по вітчизняних засобах масової інформації. Ваше прагнення до резонансу – зрозуміле, втім, потрібно розуміти, що неопосередкованими учасниками паніки, яка коїться в державі є саме ви. Згідно зі статистичною інформацією, щороку в Україні від ускладнень спричинених грипом, в тому числі і пневмонія, вмирає близько 5-ти тисяч людей. Щоправда, минулого року рейваху з цього приводу ніхто не робив, все минулося на рівні чергових новин про карантин, у школах і рекомендацій їсти більше лимонів та часнику.
У чому причина? Може у виборах, і хтось таким чином відводить увагу від питань, які потребують відповіді і втручання. Наприклад, якщо ви зауважили, про педофілів в Артеку усі разом забули, забули про владні прорахунки, і не дивно, бо самозбереження найсильніший з інстинктів.
Безумовно небезпека існує, але нагнітанням ситуації вона лише підсилюється. Дуже прикро, що окремі підприємці проявили себе у цій ситуації настільки недобросовісно, прикро усвідомлювати, що влада не здатна захистити своїх громадян від грипу, хай навіть свинячого у час, коли на календарі ХХІ століття і медицина значно просунулася від середньовічної безпорадності, прикро, що для українців і надалі спрацював принцип «моя хата скраю».

P.S.: Саме у розпал інформаційного навантаження про «свинячий грип» по одному з українських телеканалів прокрутили фільм «Епідемія», за сюжетом вірус вбиває усе людство, залишається лише групка обраних. Після перегляду виникло питання: «До чого б це?» Може чорний гумор…

Лариса Кузнєцова