Злочинна економічна політика, яку проводить КМ Юлії Тимошенко, все щільніше затягує на шиї України борговий зашморг. Незважаючи на те, що прем’єрка про платіж за спожитий у жовтні російський газ безапеляційно відзвітувалася, стали відомі джерела цієї оплати, а саме: реструктуризація податкових зобов'язань НАК «Нафтогаз України» за лінією податкової адміністрації та використання частини спеціальних прав запозичення, отриманих нашою країною в результаті останнього розподілу, здійсненого за рішенням Ради керівництва МВФ у серпні 2009 року.

У першому випадку ситуація - зрозуміла. Замість того, щоб перераховувати гроші, які були зібрані податковою адміністрацією з нафтогазового монополіста у жовтні, в державний бюджет України, вони течуть прямісінько в бюджет «Газпрому». Наприкінці року за такою схемою вся українська економіка буде працювати на зростання фінансових показників «Газпрому». Діра в бюджеті України стане «чорною» дірою космічних масштабів.

В іншому випадку йдеться про відверте порушення законів та моралі. Спеціальні права запозичення (спеціальна валюта МВФ, SDR) - не є коштами та використовуються як резервний актив, а також для розрахунків всередині МВФ. Використання СПЗ аналогічно отриманню кредиту, і за них платять відсотки. Якщо буде потреба ці СПЗ можуть обміняти на іноземну валюту.

На засіданні Ради керівництва МВФ 28 серпня 2009 року було прийнято рішення про загальний розподіл 250 млрд. доларів США у вигляді спеціальних прав запозичення (СПЗ). Відповідно до часток нашої країни, у золотовалютні резерви Національного банку України було зараховано еквівалент 2,04 млрд. доларів. Таким чином, Національний банк України може перетворитися на розрахункову контору компанії-банкрута «Нафтогаз України». МВФ дає кредит, він зараховується на рахунки НБУ, а банк, у свою чергу, відправляє ці гроші «Газпрому» в рахунок оплати газу.

Кінцевий результат цієї афери – фінансова катастрофа України. Уже на початку 2010 року МВФ вимагатиме повернення боргу. «Газпром», у свою чергу, - оплати поточних поставок та обсягів газу, який уряд Ю.Тимошенко не купив згідно підписаних контрактів. Грошей – немає, тому після дефолту постане питання про контроль над активами «Нафтогазу України». Газотранспортну систему України чекає міжнародний дерибан.

Все вказує на те, що до кінця правління цієї влади в України не буде ні бюджету, ні золотовалютних резервів. Залишаться тільки борги.

За матеріалами Партії регіонів

Анастасія Кажан