А тепер кілька слів про те, що на споді. Насправді, ще до проголошення лояльної до журналістів промови Тимошенко подали список, з якого з метою уникнення небажаних запитань були виключені прізвища «неугодних». Логічно: не буде «темних» журналістів, то і потреба в темниках відпаде. Одним словом, система «совка» повертається.

     Ще до сьогодні на обласних «себебаченнях» можна бачити слухняний колектив, де наставниками залишилась перелякана радянською цензурою братія. Чого в такому разі можна сподіватись від молоді, яка прийшла на державні радіо та ТБ у надії на свободу висловлення думок. Більшість з них стають таким же поколінням «суфлерів» і редакторськими підкаблучниками. Ті, хто не згідний опиняються хоч і серед прогресивних і думаючих, але дисидентів незважаючи на двадцять перше століття.

     Сергій Лещенко, який власне і опинився у списку небажаних, у своєму блозі на «Українській правді» написав «Подібне сталося два тижні тому, коли Тимошенко ходила на ефір Інтеру.

    Про це повідомив Олександр Чаленко. Тоді я скептично поставився до цієї інформації. Тепер я на власному досвіді мав змогу переконатися, що в Україні запроваджені чорні списки журналістів». Незважаючи на позиціонування подібних програм як вільних і об’єктивних, все більше виникає питань як до самого принципу підбору гостей, так і до принципу підбору журналістів, які мають право брати участь у шоу.