Представляти на Волині народного депутата, Героя України немає сенсу. Жителі Хмельницької області пов'язують його із запуском 2-го енергоблока ХАЕС, Рівненської – з введенням в експлуатацію 4-го блоку РАЕС, а для волинян Сергій Борисович невід’ємно пов'язаний із шахтою «Нововолинська» №10. Відомо, Сергію Тулубу, у той час міністрові вугільної промисловості, який вклав у цю шахту більше інвестицій, ніж за всю історію її будівництва, не вистачило каденції для доведення справи до кінця. Ми зустрілися із Сергієм Борисовичем, щоб детальніше розпитати про майбутнє волинських шахтарів, яке пов'язане із «десяткою».

- Сергій Борисович, ви, як член парламентського комітету з питань ПЕК, звичайно ж тримаєте руку на пульсі подій у паливно-енергетичному комплексі. В кінці жовтня, коли на Волині з візитом перебувала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, вона заявила: «Наявність чіткої стратегії уряду по реформуванню вугільної галузі дозволила пережити світову фінансову кризу без значних втрат. Волинський комплекс шахт збільшив видобуток вугілля саме під час кризи, а львівські шахти не скоротили видобуток ні на одну тонну».

- Якби до вас прилетіли інопланетяни і почали б захоплюватися вашими виробничими показниками, ви і їм би повірили? Спробуйте дізнатися, який рівень життя на Альфа Центавра, якщо вони роблять такі висновки. Проте до вас приїхав глава уряду і вам же розповідає – як у вас все чудово. Але то хіба ж для волинських фахівців секрет, що фактично, на шахтах ГП «Волиньвугілля» за 10 місяців поточного року видобули 405,2 тис. тонн вугілля? Це ж на 67,3 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого року? Це – офіційна статистика, а вона стверджує: об'єм реалізованої вугільної продукції за той же період знизився в області більше, ніж на 80 тисяч тонн, собівартість однієї тонни товарного вугілля зросла більше, ніж на 100 грн. Дебіторська заборгованість склала майже 5,5 млн. грн., кредиторська, – більше 146,6 млн. До речі, в ГП «Львівугілля» за той же період видобули 2 068 тис. тонн, що на 315 тис. тонн менше, ніж показники минулого року. Щодо шахти №10. Я знаю, що з цього приводу прем'єр-міністр сказала: «Завдяки фінансовій підтримці уряду, шахта № 10 «Нововолинська» сьогодні відроджується. Це надзвичайно потужна шахта, шахта третього тисячоліття, яка протягом 20 років була довгобудом. Шахту планується здати в експлуатацію до січня наступного року».

- Але ж вона не відроджується, а конає! Фінансування з держбюджету зведене до мінімуму. Будівельники простоюють без роботи. У Нововолинську навіть діти шахтарів знають, що швидше Місяць впаде на Землю, ніж «Нововолинська» №10 запрацює в січні наступного року!

- Ось бачите! Ви ж не клюнули на цей обман і це словоблуддя. А тепер те, що ви бачите, порівнюючи передвиборні «байки» прем'єра і справжній стан речей, я доповню реальними цифрами. Фактично за 9 місяців поточного року фінансування з бюджету на будівництво шахти №10 «Нововолинська» склало 80,4 млн. гривень. Це на 3,9 млн. грн. менше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння: у 2007 році уряд Віктора Януковича, в якому я працював міністром вугільної промисловості, профінансував будівництво цієї шахти в об'ємі 195 млн. гривень. Тобто, за уряду Юлії Тимошенко (і торік, і в поточному), фінансування і темпи будівництва шахти було знижено практично удвічі!

- Скажіть, таке відношення характерне лише для Волині, яка все ж не є центральним вугільним регіоном України, або це повсюдне явище?

- Держава обкрадає шахтарів. За найприблизнішими підрахунками, щомісячно працівники галузі недоотримують мінімум по 800 гривень. У жовтні замість мінімальної тарифної ставки 780 грн, в середньому, працівники вугільних підприємств Мінвуглепрому отримували зарплату, розраховану з тарифу - 623,4 грн. Через існуючу різницю (за найприблизнішими підрахунками фахівців) в середньому кожній людині, яка працює в галузі держсектору, щомісячно недоплачують як мінімум по 800 грн. заробітної плати. Не інакше як свідомим порушенням законодавства таку ситуацію не назвеш, але факт залишається фактом, який до речі, підтверджує і Міністерство праці і соціальної політики України.

- Який вихід із такого становища ви, як професіонал-гірник з багатолітнім досвідом роботи, бачите?

- Вихід? Вихід - як для вугільної галузі, так для всієї нашої економіки, та й просто для всієї України, криється в кабінах для голосування на президентських виборах 17 січня 2010 року. Дозвольте нагадати: коли за ситуацію в країні відповідав уряд нашого кандидата від партії регіонів – Віктора Федоровича Януковича, – вперше за останні п'ятнадцять років на шахтах були своєчасно введені тарифні ставки відповідно до встановленого рівня мінімальної зарплати. І середня зарплата виросла на 49 %. Вам це підтвердить будь-який шахтар.

Тому вихід полягає у зміні влади. Тоді не буде криз. І «Нововолинська» №10 запрацює. Не до січня, як говорила прем'єр, – ми реалісти і звиклися оперувати не гаслами, а фактами, – а до кінця наступного року вона видобуде своє перше вугілля.



Степан Старчук