Свого роду дискусійним майданчиком в Луцьку став незалежний громадський прес-центр «Волинський вибір - 2010», який і організовує тематичні дискусії на основі програм кандидатів у президенти. Власне, про враження від таких зустрічей на «нейтральній» території ми поцікавилися в одного з учасників, голови Волинської обласної організації Партії регіонів Олександра Башкаленка, що і стало післямовою до проведеної нещодавно дискусії з найбільш актуальних питань, які цікавлять виборців.

- Олександре Костянтиновичу, вже неодноразово Ви брали участь у засіданнях прес-центру «Волинський вибір - 2010», які ваші враження від дискусії?

Це дуже добре, що є можливість збиратися і у форматі дискусії обговорювати питання, які турбують волинян і потребують нагального вирішення. Я радий можливості зустрітися з представниками інших політичних сил, інших кандидатів і подискутувати, адже, погодьтеся, така нагода випадає рідко. Тому можна подякувати організаторам, зокрема Богдані Стельмах, за цей проект.
Команда Віктора Януковича запропонувала на цих виборах конструктивний, конкретний і толерантний формат дискусії, однак головні опоненти на це не зважають, у них свої правила, які диктуються вседозволеністю і самовпевненістю, тому вони чують лише себе.
Я людина доволі конкретна, люблю говорити фактами, цифрами і підтвержувати конкретними прикладами, тому й практикую це в дискусії зі своїми місцевими опонентами, а їм це чомусь не подобається. Я думаю тому, що їхні цифри не збігаються з реальними, а вони звикли брехати і дурити людей.
Більше того, коли їм немає що відповісти по суті, вони починають переходити на образи і поливати брудом своїх опонентів.
Візьмемо загальноукраїнський рівень. Ніхто ніколи не чув образ від Віктора Януковича на адресу, наприклад, Юлії Тимошенко як жінки чи Віктора Ющенка як людини, є лише конструктивна і справедлива критика їхнії дій, як влади, що призвели до погіршення ситуації в країні. І це є нормально у взаєминах між владою і опозицією. Натомість Юлія Володимирівна дозволяє собі такі висловлювання та випади на адресу чи Віктора Януковича, чи Миколи Азарова, що є просто неприпустимими для політика європейського рівня, яким себе вважає пані Тимошенко. Чого варте її останнє телезвернення. Але це показує їхній рівень, такі речі завжди були в їхньому арсеналі і використовувалися як своєрідна технологія. Тільки на цей раз вона не спрацює, подібна риторика говорить про рівень їхньої політичної зрілості.

- Але ж у нас свобода слова, чим так пишаються ваші опоненти, і Ющенко, і Тимошенко, вони називають це своїм головним досягненням.

Це на перший погляд, у нас ніби є свобода слова, а в дійсності Україна отримала псевдосвободу, анархію і словоблуддя. І ніякої відповідальності за сказане, особливо представниками влади, немає, що і бачать громадяни України з 2005 року. Це насправді є дуже далеким від демократії. Як сказав один з європейських політиків, що у 2004 симпатизував «помаранчевим»: «Тепер я остаточно переконався, що Ющенко і Тимошенко навіть і близько не стояли біля демократії!»
У нашому розумінні, свобода слова – це не тільки можливість висловлювати свої думки, а також і відповідальність за сказане, показане, заявлене. А ще треба жити за законом, і владі в першу чергу.

- Звичайно, ми бачимо ігнорування Закону, Конституції і це, безперечно, негативно впливає на ситуацію в країні та й на імідж України загалом.

Ющенко з Тимошенко здивували увесь світ своєю кричущою безвідповідальністю і ставленням до законів. Але і ми, громадяни, маємо усі разом привчити владу до того, що вона має бути відповідальною. Не можна дозволяти, щоб зійшло з рук людям , які не виконують закони. Усі, починаючи від Президента і закінчуючи пересічним громадянином, мають виконувати Конституцію і Закони України. Тому просто кричущою є ситуація, коли прем’єр-міністр зухвало заявляє про те, що не буде виконувати закон. Я маю на увазі закон про підвищення мінімальних пенсій та зарплат. Але тут Тимошенко програє, суспільна думка на нашому боці, а ій ще доведеться відповідати за такі дії.
У жодній європейській державі ви не знайдете прикладу, коли урядовець заявляє, що він не буде виконувати закони країни. Якби таке було, це відставка уряду в той же день.
До речі, Україна – єдина країна Європи, яка в 2009 році не підвищувала мінімальні заробітні плати вище ніж рівень інфляції, ці мінімальні заробітні плати заморожені з жовтня минулого року. Уряд, свідомо занижуючи прожитковий мінімум, щомісяця не доплачує пенсіонеру 150-300 гривень, а бюджетникові – 400-800 гривень.

- Під час останньої дискусії увага приділялася аграрній політиці, земельним відносинам та питанням розвитку села в програмах кандидатів. Що пропонують ваші опоненти, що пропонує Віктор Янукович і що ви не встигли сказати у прес-центрі?

Складна тема . Я завжди пропоную говорити в порівнянні і з використанням реальних фактів. Що ми маємо сьогодні на селі? Села занепадають, нормальних доріг немає, сільськогосподарські підприємства розвалені, приміщення зруйновані, землі не обробляються, об’єкти соціальної сфери ще сяк-так тримаються і перебувають в напівзруйнованому стані. Що до цього призвело? Відсутність урядової політики щодо села і ряд авантюрних рішень уряду, які зруйнували ринок сільськогосподарської продукції і зробили невигідним її виробництво.
Наприклад, у 2007 році волинські аграрії отримали 6 мільйонів 397 тисяч гривень дотації на посів озимих культур та 1 мільйон 960 тисяч гривень під яровину, в цьому році – нуль. А підтримка виробництва продукції тваринництва у 2007 році при уряді Віктора Януковича становила для Волині 58 мільйонів 180 тисяч гривень, а в 2009 році – лише біля 27 мільйонів гривень, і то ці кошти ще повністю не профінансовані. А порівняймо співвідношення гривні тоді і зараз.
Тому коли Анатолій Грицюк починає пафосно розказувати про майбутні блага для села від Тимошенко , я прошу розказати про те, а що за останні два роки зробив уряд Тимошенко разом з місцевою владою для селян і де це можна побачити. У відповідь ми чуємо риторику про майбутні грандіозні проекти і загальні штампи на сільську тематику. А коли я задаю питання чому ви не зробили те чи інше зараз, перебуваючи у владі, відповіді немає. Але промовчати не можуть, тому чуємо образи і хамство. На жаль, це є стиль спілкування представників цієї політичної сили.
Свого часу урядом Віктора Януковича були створені і впроваджені механізми підтримки сільськогосподарських виробників за державними програмами у вигляді фінансових дотацій на виробництво продукції. Наприклад, чому був порівняно дешевий вітчизняний цукор, тому що селяни отримували 750 гривень на гектар посіву цукрового буряка і це давало можливість працювати. Уряд Тимошенко перестав фінансувати ці програми, в цьому році не виділено жодної копійки.
Тому Віктор Янукович пропонує таку державну політику стосовно села, яка дозволить підняти сільське господарство і буде сприяти дільності не посередників, які скуповують зерно, молоко, м'ясо за безцінь, а діяльності виробників цієї продукції, селян. Це – перше.
Друге – треба відновлювати і будувати об’єкти соціальної інфраструктури на селі, щоб життя там було привабливим, а це дитячі садочки, школи, амбулаторії житло, газифікація, дороги. Це – дуже важливе питання і воно буде вирішуватися.

- Сьогодні багато розмов про врегулювання земельних відносин, виготовлення державних актів на землю. Ситуація теж доволі складна, що можна запропонувати селянам?

Сьогодні багато спекуляцій із землею, в тому числі і на Волині, особливо навколо міст. З благословіння високих посадовців з БЮТу окремі сільські голови вже стали «хазяями» на своїх територіях, їм наплювати на норму закону, вони давно впровадили земельні «торги», але всьому має бути межа.
Тому потрібно буде наводити порядок і в земельних відносинах, і в майнових, період хаосу, бардаку та безкарності закінчується.
Я вже неодноразово згадував історію з Липинським сільським головою Богданом Гусаком, представником БЮТ, який здійснює земельний розподіл на власний, тільки йому відомий розсуд. Там маса порушень законодавства.
А ще я запитав Анатолія Грицюка, чому Євгенія Терпелюк, сільський голова села Озерце Ківерцівського району, теж член БЮТу, не видає людям акти на землю навіть після ухвали апеляційного суду. Чи не тому, що сьогодні впевнена у своїй безкарності і має захисників в обласному керівництві?
Щодо видачі державних актів. Чомусь лише напередодні виборів Тимошенко вирішила видати державні акти на право власності на земельні ділянки, раніше цієї проблеми вона воліла не бачити. Але акти на землю протягом місяця - це вже підтверджена часом популістська обіцянка: акти не лише не видають протягом 30 днів, іноді їх видають зовсім не тим людям, які мали бажання приватизувати ту чи іншу ділянку. Заяви від людей приймають, і на цьому все закінчується. Це черговий обман людей від Тимошенко.
А для початку потрібно запровадити контроль за роботою землевпорядних організацій та цінами на технічну документацію, щоб не було зловживань, як маємо сьогодні. До нас звертаються люди, які заплатили кошти за виготовлення державних актів ще 2 роки тому і до цих пір не отримали документів. З цього потрібно було починати, такі послуги мають регулюватися державою.
І це теж проблеми села, про які воліють не говорити, натомість пропонують прослухати чергову оду прем'єру, яка вже зруйнувала село.

- Олександре Костянтиновичу, досить актуальною є тема газифікації волинських сіл, про це йшлося й під час зустрічі в прес-клубі, то ж якою є ситуація зараз і що очікувати селянам в найближчій перспективі?

Тут варто сказати кілька слів про особливості волинської газифікації в останні роки, тому що люди багато що не знають. Будівництво підвідних та вуличних газопроводів за кошти волинян стало доволі прибутковим бізнесом для окремих приватних структур, таких як «Професіонал», «Нафтогазсервіс», які зайшли на Волинь з благословіння місцевих можновладців і не просто за «красиві очі». Зрозуміло, що «помаранчеві» чиновники теж були зацікавлені в укладанні якомога більшої кількості договорів між фірмою і місцевими жителями, сприяли цьому і окремі сільські голови. І ніхто не задумувався про завищені кошториси і вартість робіт в цих договорах , а прості волинські селяни віддавали останні гроші, продаючи все з господарства, щоб отримати в домівки природний газ.
Що відбувалося далі. За кошти мешканців будувався підвідний газопровід до села, потім вуличні газопроводи, здавалися в експлуатацію і ставилися на баланс у ВАТ «Волиньгаз». Допускаю, що «Волиньгаз» чи комерційна фірма, яка будувала газопроводи, зокрема підвідні, потім компенсовувала за рахунок НАК «Нафтогаз України» ще кошти, тобто заробляла на волинських селянах двічі. Ось таку схему принесли місцеві діячі від влади.
І більше того, до нас в громадську приймальню звертаються мешканці окремих сіл, наприклад з Тростянця Ківерцівського району, зі скаргами на те, що вони оплатили газифікацію населеного пункту фірмі «Професіонал», здали перші грошові внески, а роботи не виконані і представників фірми давно ніхто не бачив. А такі села є в Ківерцівському, Рожищенському, Старовижівському та інших районах, де на людях просто заробили.
Тому тут уже буде робота для правоохоронних органів в найближчій перспективі, і бідолашні сільські голови щиро пояснять хто спонукав їх до таких сумнівних оборудок. Тож цілком можливо, комусь доведеться не лише комфортно почувати себе в опозиції, а й давати пояснення і нести відповідальність.

- Гаразд, а що пропонує Віктор Янукович в плані газфікації?

Будівництво газопроводів, особливо підвідних має здійснюватися за кошти держави. Свого часу уряд Віктора Януковича створив спеціальний фонд, в якому акумулювалися кошти для газифікації сіл, в тарифі була складова, яка саме і йшла у цей фонд. Тому тоді активно велася газифікація за рахунок держави, а не самих громадян. Ця практика буде продовжуватися після перемоги на президентських виборах і зміни уряду, і люди це повинні розуміти.
Наведу приклад, у 2007 році Волинь отримала на газифікацію від уряду Віктора Януковича 2 млн. 241 тис. грн., а у 2009 – ні копійки. Це про що говорить?
Що стосується природного газу українського видобутку, то він значно дешевший від російського за собівартістю, тому саме його має споживати населення за порівняно невисокою ціною. А Тимошенко пообіцяла МВФ підняти ціни на газ для населення до ринкових, бо сьогодні український газ перепродують комерційні структури, наближені до влади. А чи будуть громадяни спроможні платити за газ європейську ціну, очільницю уряду не дуже обходить. Більше того, вона доклала максимум зусиль, щоб Україна отримала найбільшу у Європі ціну на російський газ, і який у 2010 році ще дорожчає на 20 відсотків за укладеними прем’єркою «унікальними» контрактами.
Але вихід є, з приходом до влади Віктора Януковича будуть переглядатися газові відносини з Росією та вкладатимуться кошти у збільшення власного видобутку природного газу.

- І на завершення. Уже очевидно, що ці вибори будуть дуже напруженими. І сторона, яка програє, може їх не визнати, тому можна очікувати знову судової тяганини. Що ви скажете з цього приводу?

Більше 80-ти відсотків громадян не довіряють цій владі. Тому перемогти у чесній та конкурентній боротьбі вони не зможуть.
Оточення Тимошенко вже розуміє, що вони програють ці вибори. Тому сьогодні дійсно готуються технології із залученням підконтрольних судів. Навіть пропонуються з боку БЮТу такі новації у виборче законодавство, що дають можливість судам скасовувати результати голосування на окремих дільницях за зверненнями спостерігачів.
Чи пройде це? Я думаю – ні! Волевиявлення переважної більшості громадян України вже не перекреслить жодний суд, люди цього просто не дозволять.
Ми віримо, що люди зрозуміли ціну цьому Президенту, і цьому Прем’єр-міністру. Тому перемога Віктора Януковича буде впевненою і переконливою.
І країна почне нове життя.

Розмовляв Олексій Гаврилюк