Таке благо, якщо на нього знайшли б кошти у бюджеті, швидше за все могли отримати тільки обрані населені пункти, які є серед інтересів обласних «босів» або ж мають голів, що є ревними прихильниками прем’єрки. Однак, що «подякує» їм леді Ю після виборів шаленими цінами на газ – вони могли і не здогадуватися. Тоді ж очількики області обіцяли, що газифікація вирішить питання розширення будівництва, і люди повернуться в села, бо Грицюк вирішив, що однією з вагомих причин того, що волиняни не мають бажання будувати житло в селі, є те, що там не проведено газ. І що тепер?

     По-перше, бюджету на наступний рік ще немає, бо той проект, який запропонував, уряд це антиконституційний документ, що потребує детального аналізу та виправлення, по-друге, хто сказав, що хати не будують в селах, бо там газу немає? Чинна влада довела людей до зубожіння, позаганяла в борги вже й наступні покоління позиками, роботи в селі нема, аграрний комплекс у комі. Де ж візьмуться гроші на будівництво, адже люди подекуди вже не мають за що купити їжу! Разом з тим, Анатолій Грицюк продовжує марити ідеєю, що ударна газифікація села може вирішити мало не все проблеми селян! Втім, факти вказують, що фантазії до реальності навіть не думають наближатися. На підведення газу до сіл на Волині у 2007 році за часів прем’єрства Віктора Федоровича було виділено 2 млн 841 тис. гривень, а у 2009 році – році ? Правильно – 0 гривень 0 копійок.

     20 листопада у прес-центрі «Волинський вибір – 2010» під час проведення круглого столу обговорювали підхід кандидатів на пост Президента України до розв’язання проблем АПК. Черговий раз Анатолій Грицюк розпинався, як Юлія Володимирівна подбає про те, щоб газифікувати Волинь. До громадської приймальні Віктора Януковича надходило маса звернень від жителів волинських сіл, таких як: Хопнів,Домашів, Яромель, Журавичі, Лиски, Острів, Тростянець, які розповідали, як у 2008 році у сільському клубі Анатолій Грицюк особисто рекламував тернопільську приватну фірму "Професіонал”, як надійних підрядників. У тому ж році фірмачі зібрали по 6200-6400 гривень з кожного двора, а було їх 2 595 і, подякувавши зникли. Вже минув рік, а результату ніякого. З приводу цього Грицюк лише знизує плечима, і каже, що нічого про те знати – не знає, і бачити – не бачив, натомість голова Волинської обласної організації Партії регіонів Олександр Башкаленко заявив, що готовий хоч наступного дня привести йому людей, які засвідчать про те, що ця інформація – абсолютна правда. До того ж, у діях обласного керманича можна бачити щонайменше кілька кримінальних статей, по-перше, не виключені факти корупції, адже з якого дива Анатолій Петрович лобіює інтереси тернопільськох фірми, з іншого боку, насторожує той факт, що і досьогодні, незважаючи на запевнення голови обласної ради, газу селянам так і не провели. Правоохоронним органам варто було б зацікавитись цими фактами і розпитати про деталі у самого ініціатора "доброї справи”.

     У результаті, процес газифікації Волині підвис на рівні мало не мрії, зате Тимошенко вже на переговорах з прем’єр-міністром Росії Володимиром Путіним увірвала ціну на газ для України – 340 дол за тисячу кубометрів. За таких «вигідних» умов доведеться добровільно-примусово переходити на альтернативні види палива. Відтак, газифікація, як благо, у даному контексті відпадає автоматично. Складається враження, що очільниця уряду відкрито насміхається з українського народу, дивлячись з екранів телевізорів прямо йому у вічі.