За дослідженнями ВООЗ, українська молодь займає перше місце в світі в рейтингу споживання алкоголю серед дітей та молоді. За інформацією МОЗ України, понад 20 тисяч молодих людей уживають наркотики, майже кожна сота дитина виховується без батьківської опіки.

     За даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді 35% дітей присвячує вільний час телебаченню та комп’ютерним іграм, замість того, щоб відвідувати гуртки чи спортивні секції. Щороку 25 тисяч підлітків скоюють злочини І багато хто з них до початку кримінальних пригод надивився жорстоких фільмів. А продукції з елементами агресії на наших телеекранах сьогодні - хоч греблю гати. Такий стан речей не тільки не відповідає стандартам життя цивілізованої країни, але й суперечить приписам Основного Закону України щодо неприпустимості використання інформаційного простору на шкоду людині і суспільства.

     У ході дослідження, проведеними вітчизняними психологами, було встановлено, що на телевізійному екрані український телеглядач сцени агресії в середньому бачить кожні 16 хвилин, а в період з 19.00 по 23.00 (прайм-тайм), коли перед екраном збирається найбільша глядацька аудиторія, цей умовний інтервал скорочується вже до 12 хвилин. Частка картин, які містять сцени насильства, вражає: у середньому вона складає близько 33 % усієї кінопродукції за зазначений період. Багато популярних, особливо російських, «рейтингових» фільмів, які часто демонструються по українському телебаченню, зрежисовані на сюжетах, пов’язаній з насильством.

      Сцени насильства є у стрічках майже всіх визнаних класиків російського кіно: «Царевбивця» К. Шахназарова, «Прірва» И. Диховичного, «Стомлені сонцем» Н. Михалкова, «Ближнє коло» А. Кончаловського, «Хрустальов, машину!» А. Германа, «Романови — вінценосна родина» Г.Панфілова та в інших відомих кінофільмах, які так дуже полюбляє наш пересічний громадянин, особливо, якщо йому від 18 до 25 років. До цього ж списку можна додати і уславленого «Тараса Бульбу» із Богданом Ступкою в головній ролі.

     Катастрофічною є ситуація, що склалась довкола необмеженого показу на телебаченні телевізійних програм, окремі з яких містять в собі сцени, лексику, розмови небезпечні для психіки підростаючого покоління. Наші діти виховуються на нецензурній лайці, їх уявлення про суспільне життя травмуються сценами вбивств та жорстокого поводження з людьми. Внаслідок цього молода людина змалку звикає до насильства, як до прийнятного способу розв’язання конфліктів, що негативно впливає як на суспільну мораль, так і на криміногенну ситуацію в країні.

     Але чому ж саме підлітки найчастіше копіюють поведінку героїв з екрану? Це пов'язано насамперед з перехідним віком – доводять наші провідні психологи та педагоги. У цей період змінюється фізіологія дитини, її світобачення, інтереси, духовні цінності, ідеали, відносини з суспільством, стосунки з рідними та друзями. З'являється психічна нестабільність, під час якої формується своєрідна порожнеча в різних сферах розвитку підлітка. Ці прогалини потрібно заповнити певними мотивами та ідеями. І часто підліток заповнює їх переглядом фільмів та копіюванням поведінки, вчинків екранного кумира. Переважно негативне  ставлення нашого суспільства до показу сюжетів насильства та жорстокості має стати поштовхом до змін у сфері інформаційної, а також культурної політики держави.

     Як вважають фахівці НЕК України з питань захисту суспільної моралі, зміни у законодавстві необхідно проводити негайно, інакше наслідки насильства в українському медіа-просторі можуть бути невтішними — молоде покоління, якому зараз від 10 до 15 років може вирости жорстоким і без жодних засад моралі. Верховна Рада України нинішнього скликаня протягом своєї роботи ініціювала ряд законопроектів спрямованих захистити суспільну мораль. Зокрема, це рішення про запровадження кримінальної відповідальності за зберігання творів, зображень або предметів порнографічного характеру та підтримали пропозицію про необхідність запровадження кримінального покарання за окремі порушення Закону «Про захист суспільної моралі» та ряд інших.

     На сьогодні основним законодавчим актом, яким встановлено правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль є Закон України «Про захист суспільної моралі». Цей нормативний акт неодноразово піддавався серйозній критиці з боку фахівців. Перш за все, за невиправдану звуженість предмета законодавчого регулювання. Адже, за визначенням, суспільна мораль і проблема її захисту не обмежуються боротьбою з «порнографією», зменшенням обігу «продукції еротичного та сексуального характеру» (ст.1 Закону).

     Тому очевидно, що Закон не лише потребує змін і доповнень, але й значного розширення сфери застосування. Крім того до сьогоднішнього дня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має обмеження в правах законодавчої ініціативи. Вона не може оперативно реагувати на порушення в галузі суспільної моралі, адже для винесення рішень, потрібні експертні висновки, яких треба довго чекати. Відповідно до цього, було би доцільним внести зміни до Закону щодо швидкого реагування на порушення.

     1. Буде своєчасним і доцільним прислухатися до ініціативи багатьох громадських організацій та Волинської обласної ради щодо заборони пропагування у засобах масової інформації наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, тютюнокуріння та інших шкідливих звичок, насильства і жорстокості, неповаги до національних і релігійних святинь, невігластва, неповаги до батьків та сімейних цінностей, а також розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини.

     Вважаю також, що вкрай потрібною для морального та психічного здоров’я підростаючого покоління стане заборона використання елементів насильства і жорстокості, грубих та брутальних слів, ненормативної лексики та непристойних виразів і жестів, а також демонстрація актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства, тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство у рекламі, мобільному контенті, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у друкованій продукції та поліграфії, розрахованій на дітей, а також у анімаційних фільмах та фільмах, що не мають обмеження глядацької аудиторії, дитячій відео- та аудіопродукції, дитячих теле-, радіопередачах та видовищних заходах.

     2. З метою обмеження доступу українських користувачів до «Інтернет»-ресурсів, які пропагують людиноненависництво, жорстокість, порнографію та різні форми збочень, буде доречним вживати невідкладних (протягом доби) заходів щодо блокування доступу до електронних інформаційних ресурсів (їх частин), визначених Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі протиправною інформацією, а також видалення з українського сегменту мережі «Інтернет» зазначених ресурсів за рішенням суду.

     3. Пропоную також заборонити розповсюдження реклами (включаючи анонси кіно- і телефільмів), у якій використовується інформація у текстовій, візуальній чи звуковій формах, що містить елементи чи позитивну оцінку насильства та жорстокості, цинізм, грубі, брутальні слова, ненормативну лексику та непристойні вирази, демонстрацію актів вандалізму, тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, а також інформацію, що принижує людську честь і гідність, розпалює національну, расову та релігійну ворожнечу, іншу інформацію, що здатна спричинити або спричиняє шкоду моральному здоров’ю населення. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщувати лише у час, відведений для показу таких фільмів.

     4. За аналогією з міжнародною практикою, можна запропонувати українським телеканалам утримуватися від показу сцен насильства з 6.00 до22.00 годин. І, крім того, використовувати систему знаків вікових рейтингів як у публікаціях телепрограм, так і перед їх демонстрацією в ефірі.

     5. У пунктах відеопрокату, продажу CD та DVD- дисків також незайве чітко дотримуватися аналогічних правил вікових обмежень.

     Запропоновані законодавчі зміни, на моє переконання, забезпечать охорону духовних цінностей в суспільстві, унеможливлять пропаганду в ЗМІ культу насильства і жорстокості, захистять молодь від інформації, що загрожує їхньому фізичному, інтелектуальному, психологічному стану, розширять правові гарантії захисту неповнолітніх від будь-яких форм розбещення. В кінцевому підсумку від цього виграють моральний і духовний стан нації. І, безумовно – майбутнє України.