Люди у Львові чи у Франківську, чи в Тернополі, де в мене багато родичів, знають, яка є ситуація насправді. Але вони не мають можливості запитати в Юлії Володимирівни, чому вона так наполегливо сіяла паніку всі ці дні. Та тому, що, виявляється, як у цьому залі сьогодні відкрилося, один з її депутатів є єдиним дистриб’ютором закупівлі в Україну швейцарського препарату, який Юлія Володимирівна дуже наполегливо рекламує вже кілька днів.

Кому війна, кому комерція... Вони заробляють на бідах простих людей, але люди про це не могли запитати. Так само, як і ми сьогодні не могли. Бо на кожне питання, яке невигідне Юлії Володимирівні, вона просто ображає депутатів.

Вона не звикла жити в демократичному суспільстві, де не буває незручних запитань, а бувають глупі відповіді. Вона знає, що відповіді на це питання вона не мала. Так само, як вона не мала відповіді на те, чому 24 жовтня в той час, коли вже вмирали люди в Україні від епідемії, вона привезла в Київ десятки тисяч людей із західних регіонів України, де були центри епідемії.

Ми хотіли запитати і ми запитали в Юлії Володимирівни, чи то вона така непоінформована як прем’єр-міністр, чи їй не доповідали про те, що діється в Західній Україні? Чи вона така цинічна, чи вона, знаючи про те, яка біда в Західній Україні, в угоду своєму піару вивела людей на вулиці так само, як 1 травня 1986 року радянські партійні функціонери вивели людей на демонстрацію, знаючи, що був вибух у Чорнобилі?

Той цинізм тоді, і той цинізм зараз мають одну природу – це намагання за будь-яку ціну, ціною здоров’я і життя людей дорватися до влади.

Прес-служба Партії регіонів