Я, будучи свідомою українкою, і, глибоко переживаючи за свій народ, також вирішила долучитися до передвиборчих процесів. Ще п’ять років тому я була щирою прихильницею помаранчевої демократії та Майдану. Нині з твердою переконливістю записалася у члени Партії регіонів. Чому, запитаєте ви? А тому, що переконана, що на нинішній політичній арені є лише два лідера котрі заслуговують на увагу. Зважаючи на дані соціологічних досліджень, з великої кількості кандидатів у Президенти найвищий рівень довіри українці висловлюють Віктору Януковичу та Юлії Тимошенко, тобто 24% та 18% відповідно. Рейтинг усіх інших кандидатів настільки мізерний, що їх не варто розглядати як реальних претендентів. Тож в другому турі президентських виборів у двобої зійдеться лідер білоблакитних та білосердечних. Кому бути переможцем? Переконана - лідеру Партії Регіонів.

Адже таких українців як я, тобто тих, хто повністю розчарувався у діючій владі – безліч. У вересні минулого року Юлія Тимошенко впевнено обіцяла, що в Україні кризи не буде, адже у нас все дуже добре. А вже за тиждень-другий криза накрила наших українців із головою.

Уже рік живемо у кризі… Якось живемо, адже наш люд звик призвичаюватися до найскладніших ситуацій. А уряд протягом цього року звітується про виконання бюджету, низький рівень інфляції, створення додаткових робочий місць. Натомість, більше мільйона українців протягом цього року стали безробітними, ще значний відсоток знаходиться на межі бідності, а їхній продуктовий кошик потрапляє лише хліб, картопля та молоко. Неймовірно здивувалася, коли прочитала інформацію Головної служби зв’язків з ВРУ і КМУ про те, що прем’єр-міністр України протягом 2009 року постійно збільшувала чисельність свого апарату. Якщо у прем’єра Ющенка у 2000 році працювало 38 патронатних працівників, у прем’єра Януковича у 2004 році – 43, то у нинішнього прем’єра Тимошенко - їх аж удвічі більше, тобто 80 працівників. Протягом останнього року чисельність Секретаріату Кабінету Міністрів України та патронатних служб керівництва КМУ збільшилася до 1244 осіб. Отож, попри економічну кризу, керівний склад органів виконавчої влади досягнув рекордної позначки. А у нинішнього 21 міністра демократичної влади досягнув критичної позначки. Для того, аби утримувати такий апарат з підвищення соцстандартів на 2009-2010 роки прем’єр Тимошенко просила Президента накласти вето, мовляв, на це немає грошей.

Що ж бачив український люд від Президента Ющенка та Прем’єра Тимошенко протягом їх правління? Обіцянки, брехню, підлаштування Законів під власні потреби та потреби своїх соратників, безвідповідальний уряд, який призначався за принципом політичної доцільності, а не за професійними якостями, руйнація економіки та знову чергові обіцянки.

Нинішня ситуація в Україні вимагає реформ. Нам потрібно реформувати не лише нашу владу, а й Конституцію та економіку України. Врятувати країну від економічного банкрутства та політичної кризи зможе лише новий лідер, якому висловлять довіру зневірені у сучасному політикумі українці.

Із політичної еліти тих, хто бачить себе новим Президентом України впевнено симпатизую Віктору Януковичу. Дуже добре, коли політик вміє гарно говорити на публіку, але значно важливіше, якщо у першої особи держави окрім красномовності є ще й значно важливіше -  професійна команда однодумців. Соратники Віктора Януковича показали свій високий рівень професіоналізму, працюючи опозиційними міністрами. На парламентських виборах 2007 року Партія Регіонів отримала найбільшу кількість мандатів у Верховній Раді, тим самим здобувши переконливу перемогу. За цих два роки, які минули з часу парламентських виборів, рейтинг «регіоналів» стрімко почав зростати, а помаранчева демократія розчарувала великий відсоток своїх прихильників.

Я вважаю, що Україні потрібен новий Президент, і вірю, що ним обов’язково стане лідер регіоналів Віктор Янукович.

 Люда С.