"З достовірних джерел нам стало відомо, що уряд Тимошенко йде на чергову авантюру. Вона у будь-який спосіб хоче отримати позику від МВФ. На сьогодні кожна друга гривня в Україні – позичена, Це означає, що українському народу рано чи пізно ці борги доведеться віддавати. Тому вдаватися до таких непопулярних кроків неприпустимо" - зазначив Микола Азаров під час зустрічі з журналістами. 

     «18 листопада Міжнародний валютний фонд пішов на безпрецедентні кроки і надав Україні спеціальні умови кредитування. Це екстремальна ситуація. Зазвичай такі рішення приймаються тоді, коли державі загрожує дефолт або повне банкрутство. Тимошенко надала зобов’язання перед МВФ і ці зобов’язання широко висвітлювались у пресі. Вона звичайно відмовчувалася і на зустрічах всіляко переконувала, що тарифи на газ підвищуватись не будуть як цього вимагав МВФ. Разом з тим, її підпис стоїть під цим документом.

     До цих зобов’язань входить також скорочення на 35 млрд витрат державного бюджету. На 10 млрд зменшуться витрати місцевих бюджетів, хоча вона не має до цього ніякого відношення. МВФ дозволив продати цю частину позик, але зарахувати своїм листом як державний борг.

     Таке рішення повинне було б отримати згоду парламенту. Оскільки згідно із Конституцією України, будь-яке збільшення зовнішніх і внутрішніх зобов’язань держави оформляється відповідним рішенням Верховної ради. Щоб уникнути цієї неприємної процедури, коли Тимошенко повинна була визнати, що вона банкрут, вона провела позику по казначейському рахунку, як доходи державного бюджету. Хоча навіть не спеціалістам у сфері фінансів зрозуміло, що кредитні ресурси ніяк не можуть бути доходами держави. Скоївши посадовий злочин, а саме так можна класифікувати подібний вчинок, Тимошенко пішла далі. Два тижні Немиря, користуючись протекцією пана Сороса, який активно бере участь у передвиборчій кампанії шляхом лобіювання інтересів Юлії Тимошенко, і про це можна тепер відкрито говорити, оббивав пороги МВФ у надії отримати четвертий транш кредиту. Він отримав категоричну відмову. Причини очевидні: програма кредитування України повністю провалена. Жодне із зобов’язань, яке брав на себе чинний уряд не виконане. Фонд розумів, що рано чи пізно доведеться відповідати за безцільно витрачені ресурси, а ці ресурси - це більше 12 млрд доларів. Тим часом прозвітуватись нічим – програма провалена.

     Гроші в рамках програми виділяються на стабілізацію економічної ситуації в державі. Рік завершується безпрецедентним падінням економіки, яке можна порівняти із показниками 1992 року. Гроші виділяються на стабілізацію фінансової системи України. Після цього мала б нормально запрацювати банківська система. Кредити як не видавались, так і не видаються. Гроші МВФ між іншим повинні були врятувати нашу грошову одиницю, разом з тим нічого цього не відбулося. Гривня обвалилась і ніхто не може з впевненістю сказати, який буде курс найближчим часом. кредиті було відмовлено і заявлено, що уряд бреше і обманює не лише свою країну, а й МВФ. Тому четвертий транш Фонд виділить тільки після появи в Україні відповідального уряду і після президентських виборів.

     Зрозуміло, що Тимошенко така ситуація не влаштовує і тому вони пішли на абсолютно безпрецедентний крок. Вони молять МВФ про те, щоб той дозволив їм зменшити золотовалютний резерв країни і перерахувати 2 млрд доларів на казначейські рахунки. Якщо МВФ піде на таке прохання, то це буде означати втручання фонду у виборчий процес і підтримку абсолютно збанкрутілого політика – прем’єр-міністра Тимошенко.

     Найгірше в цьому, що валютні резерви країни зменшуються до критичного рівня. Виникає питання до МВФ, а що з їх точки зору повинна робити Україна у 2010 і 2011 роках, як вона з таким господарюванням зможе розраховуватись за взяті на себе зобов’язання?

     В 2009 році ми вичерпали абсолютно весь ліміт, який фонд може дати нашій державі. Ось у чому головна небезпека такого рішення. І цим пояснюється наша тривога і жорстка заява з якою ми виступили. Ми звертаємось також до національного банку, оскільки зниження валютного резерву країни до критично-низького рівня ставить під загрозу всю фінансово-економічну політику на наступний рік. Юлія Тимошенко намагається в обхід парламенту використовувати гроші МВФ для фінансування своєї передвиборчої кампанії. Тривожним є той факт, що МВФ наразі ніяк не реагує на порушення своїх інструктивних листів. Таку позицію МВФ ми розцінюємо як відкриту підтримку одного конкретного кандидата" – підсумував Микола Азаров.