27 грудня почалася майже 10-річна присутність радянських військ в Афганістані. Відтоді минуло 30 років. Протягом цього часу була покалічена не одна доля і перервано тисячі молодих життів.

      Безумовно, для нашої держави ця дата є трагедією, оскільки доволі багато українців воювали за примарні цілі у чужій країні. Офіційна статистика стверджує, що через кривавий молох Афганістану пройшло понад 620000 чоловік, це більше чисельності 6-7-и загальновійськових повнокровних армійських з’єднань, що складає два фронти за мірою часів Великої Вітчизняної війни. Кожен четвертий з названої чисельності (150 000 чол.) був українцем. Загинуло в цій війні 14453 чоловіка, з них 9511 було вбито у боях; 2386 — померли від ран та контузій; 817 — померли від важких захворювань і 1739 чоловік загинуло в Афганістані в аваріях, катастрофах, в результаті пригод та суїциду.

      Немає жодного району на нашій Волині, куди б не постукало страшне горе. 70 наших земляків назавжди відійшли від нас. З них 8 офіцерів, 7 прапорщиків, 23 сержанти, 42 солдати. В боях загинули 59 чоловік, був розстріляний в полоні підполковник М. В. Бобрик, семеро чоловік померли від ран, троє — від хвороб. Четверо полеглих наших земляків посмертно нагороджені орденами Червоного Прапора, 58 – орденами Червоної Зірки, четверо – медалями "За бойові заслуги".

     Бойові побратими традиційно збираються на річницю війни. Скаржаться на неповагу з боку влади та хочуть довести - вони заслуговують на пошану, не зважаючи на те, чи була та війна доцільною.

      Волинська обласна організація Партії регіонів з особливою увагою ставиться до воїнів Афгану. 27 грудня актив партійної організації на знак пошани до тих хто вижив у пеклі війни та співчуття до сімей полеглих, поклав квіти до пам’ятника загиблим у афганській війні.