Юлія Володимирівна продовжує з екранів телевізорів переконувати українців в суцільному благополуччі, яке вона несе разом зі своїм оточенням. То дає інтерв’ю, то «влаштовує» показове спілкування з селянами, які вже відчули на повну силу «підтримку» уряду, бо навіть вирощене в муках збіжжя не мають змоги зібрати і продати. Про якусь перспективу сільського господарства при такій політиці вже говорити не доводиться. Навіть представники «провладних» партій в обласній раді вже визнали, що цей уряд привів село до зубожіння. Фантом Аграрного фонду уже всім набрид.

А Тимошенко тішить нас японськими молоковозами та елеваторами, які побудують канадці для наших селян.

Зрозуміло, що Тимошенко робить ставку на пропаганду, а що ж відбувається насправді?

Прем’єрка постійно говорить про якусь антикризову програму уряду, хоч в очі її ніхто ніколи не бачив. А вона вперто доводить, що виконує її з першого дня кризи.

У пані Тимошенко на кожну проблему знаходиться винний, так у здорожчанні долара - це Національний банк, у цінах на бензин – монополісти!

А коли Тимошенко говорить про те, що багато країн під час кризи скоротили рівень пенсій і соціальних виплат, вона свідомо обманює громадян. Сусідні країни навпаки збільшили розміри пенсій і заробітних плат щоб підтримати своїх громадян, які принесуть ті гроші в економіку країни. Зрештою виплачувати заробітні плати і пенсії є обов’язком влади, і Тимошенко не потрібно видавати це як своє досягнення. Люди можуть порівняти свої фінансові можливості у 2007 році і сьогодні, за знецінені урядовою політикою доходи вони не можуть купити самого необхідного.

Тимошенко тепер тішиться з того, що МВФ знову позичив Україні 3,3 мільярди доларів. Це вже третій транш. Нагадаємо, що в травні половина коштів від МВФ в сумі 1,4 мільярди доларів була спрямована на фінансування дефіциту бюджету, бо на казначейських рахунках внаслідок господарювання Тимошенко уже майже не було коштів. І якби не ці кошти, хто знає чи рапортував би уряд про безперебійну виплату пенсій та зарплат бюджетникам.

Кошти МФВ – а на сьогодні за програмою вибрано 10,9 млрд. доларів із початково передбачених нею 16,4 млрд. – стали вогнегасником, який лише призупинив пожежу, яка розгориться знову. Бюджетна система залишається нереформованою, понівеченою непродуктивними видатками і повною відсутністю відповідальності.

Своїм рішенням про виділення Україні третього траншу фонд надає їй, швидше за все, ведмежу послугу. Гранична корисність допомоги МВФ починає набувати від`ємного значення, заохочуючи уряд до продовження політики легковажного поводження з позиченими коштами. А хто їх буде віддавати ? Сьогодні борг країни уже становить понад 26 мільярдів доларів.

Такою утаємниченою, закритою і замаскованою система бюджетної звітності в Україні, яка запанувала з початку квітня, після видання Кабміном відповідного розпорядження (певна річ, теж конфіденційного), ще не було. Жорстка адміністративна система, вибудувана Кучмою, видається скляною оазою прозорості порівняно з муром надсекретності, зведеним урядом Тимошенко. Який, звісно, при цьому керувався найблагороднішими міркуваннями: менше знаєш, краще спиш. А на гавкіт аналітиків та експертів караван не зважає. В Україні про хід виконання бюджету вже можна дізнатися тільки з вуст прем’єра, яка повідомить, наскільки відсотків перевиконано план надходжень до Пенсійного Фонду. Було б цікаво подивитися на той план, і особливо на його варіант, датований січнем ц.р. – оскільки відтоді він був неодноразово переглянутий на предмет забезпечення «перевиконання». В Україні, скажімо, з відкритих джерел не можна ознайомитися з казначейськими звітами про виконання бюджету, балансом єдиного казначейського рахунку (який днями поповниться емвеефівським траншем), звітами про виконання кошторисів Пенсійного та інших соціальних фондів, реєстрами урядових гарантій, виданих під кредити юридичних осіб – не проходить тижня, щоби цих гарантій не побільшало. Навіть баланс Стабілізаційного фонду, який проголошений урядом порятунком від економічних негарадів, мало хто бачив на власні очі, окрім членів Кабміну.

А висновок можна зробити такий, хоча вибори ще офіційно не стартували, очевидним є те, що перший виборчий фонд вже створено, фонд Тимошенко – це власне бюджет України, який наповнюється грішми МВФ. При цьому жодної звітності, як витрачаються ці кошти, немає. На сьогодні, після третього траншу, вже немає жодного сумніву, що бюджет-2009 буде виконано. Коштами МВФ, з яких і платитимуться пенсії, зарплати бюджетникам і роздаватимуться численні разові подачки перед виборами. Але нам всім потрібно задуматися, а що нас чекає потім? Задуматися і зробити правильні висновки!

Олексій Гаврилюк