 Медицина в Україні вже давно не безкоштовна, щоправда, таке формулювання навіть на руку медичним установам, оскільки кожен завідуючий лікарнею стає по суті господарем у встановлнені цін на послуги. Байдуже, що примусова благодійність облікується, гаманці від того не стають товстішими після чергових відвідин лікарні.
Всі звикли, що медицина у нас безкоштовна. Принаймні, офіційно. Іншими словами – можна зайти в свою районну поліклініку до терапевта, поскаржитися, що простудився, а людина в білому халаті зобов`язана проконсультувати хворого і виписати необхідні ліки. І за свої послуги медик не може вимагати ні копійки. Так повинно бути в ідеалі. Інша справа та, що наші ескулапи дедалі рідше згадують про 49-у статтю Конституції, де записано, що медичне обслуговування в Україні – безкоштовне. В усіх лікарнях, окрім особистих подяк пацієнта лікареві, існують так звані добродійні внески, без яких в лікарні часто не приймають. В понеділок, 27 липня 2009 року, у приміщенні Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відбулися слухання на тему «Про результати проведення перевірок дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання платних медичних послуг в місті Луцьку та області». У слуханнях взяли участь представники обласного та міського управлінь охорони здоров’я, поліклінік Луцька, інші зацікавлені особи. – повідомляють у Волинському відділенні АМКУ. Головою тервідділення АМКУ Віктором Гупало було зазначено, що медичні заклади на вимогу відділення привели ціни на свої послуги до економічно обґрунтованого рівня. Внаслідок припинення порушень, виявлених працівниками відділення, медичні установи області зменшили тарифи на послуги з проведення обов’язкових медичних оглядів, оглядів кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Дешевшими також стали профілактичні наркологічні та психіатричні огляди майже в усіх медичних закладах області. З метою недопущення порушень законодавства про захист економічної конкуренції учасники слухань вирішили погоджувати з територіальним відділенням проекти наказів головних лікарів, відповідні розрахунки вартості послуг, в подальшому не допускати порушень законодавства про захист економічної конкуренції при формуванні тарифів.
Тобто, повертаючись до 49-ї статті, подібне засідання вже носило дивний характер. Медицина – безплатна, але ціни за послуги потрібно привести у відповідність. Є постанова Кабміну від 2002 року, у якій чітко вказані випадки, у яких послуги є платними. Разом з тим, на неї вже давно ніхто не зважає і медицина в Україні «де факто» є оплачуваною з кишень пацієнтів.
Лариса Кузнєцова
|